Сторінка
2

Оцінка фінансової стійкості підприємства

На кінець періоду фактичний коефіцієнт співвідношення позико­вих та власних коштів дорівнював 0,59, що на 0,41 відсоткового пункта (майже вдвічі) нижче за нормативний (максимально допус­тимий) (0,98).

Отже, підприємство за рік, що аналізується, трансформувалось із фінансове нестійкого, залежного підприємства у підприємство з пев­ним запасом фінансової стійкості. Перетворення підприємства на фінансове стійке дає підстави вважати його надійним та перспекти­вним діловим партнером.

Ці висновки можуть бути підтверджені і детальнішим аналізом обертання матеріальних оборотних коштів та коштів у розрахунках (табл. 3).

Як видно із таблиці, термін обертання матеріальних оборотних коштів по підприємству набагато повільніший за термін обертання коштів у розрахунках. Відтак можна зробити висновок, що у звітному періоді обертання як матеріальних оборотних коштів, так і обертання коштів у розрахунках зросли. Дебіторська заборгованість перетворю­валась на кошти частіше, ніж закінчувався виробничий цикл.

Таблиця 3

ДИНАМІКА ОБЕРТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ТА КОШТІВ У РОЗРАХУНКАХ ПІДПРИЄМСТВА ЗА МИНУЛИЙ ТА ЗВІТНИЙ ПЕРІОДИ, разів

КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА

Для комплексного аналізу фінансового стану підприємства необ­хідно оцінити тенденції найбільш загальних показників, які з різних сторін характеризують фінансовий стан підприємства.

Показниками та факторами доброго фінансового стану підпри­ємства можуть бути: стійка платоспроможність, ефективне викорис­тання капіталу, своєчасна організація розрахунків, наявність стабі­льних фінансових ресурсів.

Показники та фактори незадовільного фінансового стану: неефе­ктивне розміщення коштів, брак власних оборотних коштів, наяв­ність стійкої заборгованості за платежами, негативні тенденції у ви­робництві.

До найзагальніших показників комплексної оцінки фінансового стану належать показники дохідності й рентабельності.

Велике значення має аналіз структури доходів підприємства та оцінка взаємозв'язку прибутку з показниками рентабельності. Важли­во проаналізувати зв'язок прибутку підприємства з формуючими при­буток факторами, що полегшує практичну орієнтацію в цих питаннях.

Дохідність підприємства характеризується абсолютними й відно­сними показниками. Абсолютний показник дохідності — це сума прибутку або доходів. Відносний показник — рівень рентабельнос­ті. Рівень рентабельності підприємств, пов'язаних із виробництвом продукції (товарів, послуг), визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації продукції до її собівартості:

Р=(П/С)100,

де Р — рівень рентабельності, %;

П — прибуток від реалізації продукції, грн.;

С — собівартість продукції, грн.

Рівень рентабельності підприємств торгівлі та громадського харчування визначається як відсоткове відношення прибутку від реалізації товарів (продукції громадського харчування) до товаро­обороту.

Під час аналізу вивчають динаміку змін обсягу чистого прибут­ку, рівня рентабельності та фактори, які впливають на них. Основ­ними факторами, що впливають на чистий прибуток, є обсяг вируч­ки від реалізації продукції, рівень собівартості, рівень рентабель­ності продукції, доходи від позареалізаційних операцій, витрати за позареалізаційними операціями, величина податку на прибуток та інших податків, що виплачуються з прибутку.

Аналіз дохідності підприємства проводиться в порівнянні з пла­ном та попереднім періодом. За умов інфляції важливо забезпечити об'єктивність показників та запобігти їх викривленню через постій­не підвищення цін. Аналіз проводиться за даними роботи за рік. То­рішні показники треба привести у відповідність із показниками звіт­ного року за допомогою індексації цін.

За ринкових відносин існує персоніфікований інтерес керівництва та колективів підприємств до фактично досягнутого рівня рентабельності, що суттєво впливає на результативність господарської діяльності.

На підприємствах недержавних форм власності для акціонерів та засновників найважливіше значення має рентабельність їхніх пайо­вих і статутних внесків у складі загальних інвестицій. Тому цьому аспекту оцінки фінансового стану підприємства треба приділити сер­йозну увагу.

Практика рекомендує для оцінки рентабельності підприємства використовувати систему взаємозв'язаних показників рентабельнос­ті. З цією метою необхідно використовувати дві основні групи пока­зників рентабельності:

а) показники, розраховані на підставі поточних витрат (вартості продажу);

б) показники, розраховані у зв'язку з використанням виробничо­го капіталу (виробничих активів).

Для всебічної комплексної оцінки різних показників рентабель­ності можна використати зарубіжний досвід оцінки цих показників.