Сторінка
3
В антимонопольних законодавствах багатьох країн розрізняють горизонтальне злиття (приєднання, поглинання) та вертикальне (конгломератне). Законодавчий контроль спрямований в основному на вертикальні злиття, оскільки в результаті їх здійснення підприємства одержують можливість створювати перешкоди для доступу на ринок, встановлювати дискримінаційні ціни, створювати дефіцит на ринку певного товару тощо, що призводить до посилення концентрації на ринку та до припинення конкуренції. Горизонтальні злиття відбуваються, як правило, з невеликими підприємствами і суттєво не впливають на рівень конкуренції. Завдяки такому злиттю підприємства, проте, можуть позитивно використати ефект масштабу, одержати доступ до певних ринків тощо.
За приєднання одного підприємства до іншого до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного підприємства. Після приєднання підприємство-боржник (згідно зі статтею 34 Закону «Про підприємства в Україні») виключається з державного реєстру та втрачає свій юридичний статус. Поглинання здійснюється через придбання фінансове неспроможного підприємства підприєм-ством-санатором.
У разі поділу підприємства до нових підприємств, які виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства. Якщо підприємства зловживають монопольним становищем на ринку, то може бути прийнято рішення про примусовий поділ цих монопольних утворень. Реорганізація підприємства, яке підлягає примусовому розукрупненню, здійснюється монополістом самостійно, за умови, що після реорганізації колишнє монопольне утворення зникне з ринку. Примусовий поділ не застосовується:
а) за неможливості організаційного або територіального відокремлення підприємств, структурних підрозділів чи структурних. одиниць;
б) за наявності тісного технологічного зв'язку підприємств, структурних підрозділів чи структурних одиниць (якщо частка внутрішнього обороту в загальному обсязі валової продукції підприємства становить менше ЗО відсотків).
За виділення з підприємства одного або кількох нових підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частинах майнові права та обов'язки реорганізованого підприємства.
За перетворення одного підприємства на інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права та обов'язки колишнього підприємства. За реорганізації підприємства його права та обов'язки переходять до правонаступників.
Слід зазначити, що вибір умов реорганізації юридичної особи залишається за підприємством-боржником (його адміністрацією), коли воно самостійно звернулося до арбітражного суду із заявою про визнання його банкрутом. Мета цієї юридичної пільги — стимулювати керівництво неплатоспроможного суб'єкта господарювання врегулювати свої борги за допомогою судових процедур до того, як вони стануть безнадійними.