Сторінка
2

Приховане та фіктивне банкрутство

Другою обов 'язковою передумовою переведення підприємства в режим санації є узгодження умов його оздоровлення чи реоргані­зації, якщо така планується. Суть реорганізації полягає в повній або частковій заміні власників корпоративних прав на користь санато­ра. Заміна власника, у свою чергу, зумовлює зміну організаційно-правової форми даної юридичної особи. Вибір нових організаційних форм підприємства залежить від цілей санації, власника статутного фонду, обсягів заборгованості та інших факторів.

У законодавстві не визначено критеріїв конкурсного відбору са­наторів державних підприємств, що створює простір для вільного прийняття рішень у цій сфері. Зокрема, арбітражні суди допускають участь двох і більше санаторів, які діють на підставі взаємної угоди. Ця угода має містити зобов'язання санаторів задовольнити вимоги всіх кредиторів у погоджені з ними терміни, вказівки на тривалість санації, на розподіл відповідальності санаторів перед кредиторами. узгоджені умови реорганізації підприємства, що перебуває у фінан­совій кризі. Розглянемо конкретний приклад з арбітражної практи­ки. Арбітражний суд Черкаської області затвердив умови санації AT «Городищенський цукроворафінадний завод», згідно з якими:

1. Асоціація «Інтерагро» та торговий дім «Р» перебирають на се­бе заборгованість санованого підприємства та зобов'язуються пога­сити її протягом 10 днів після затвердження постанови про умови проведення санації.

2. Регіональне відділення Фонду державного майна у Черкаській області передає санаторам пакет акцій кількістю 366788 штук (що ста­новить 21,7% статутного фонду санованого підприємства), який розпо­діляється між санаторами порівну в кількості 183394 акцій кожному.

3. Учасники санації виконуватимуть прийняті перед кредиторами зобов'язання в повному обсязі та нестимуть за їх виконання соліда­рну відповідальність.

Арбітражний суд повинен затверджувати й результати конкурс­ного відбору, і погоджені умови санації (реструктуризації) юридич­ної особи боржника недержавної форми власності. У цих випадках відбір санаторів та погодження з ними умов реструктуризації здійс­нюється власником майна. Як правило, переважне право на участь у проведенні санації мають власники підприємства-боржника, креди­тори та члени трудового колективу підприємства.

Третім елементом санації є погодження між санатором та кре­диторами умов виплати боргу. Ці умови включають строки виплати, її послідовність, форми оплати тощо.

Санація затверджується арбітражним судом тільки за пого­дження умов щодо всіх трьох її складових. У разі недотримання будь-якої з них учасник угоди, права та інтереси якого постражда­ли внаслідок такого порушення, має право на захист своїх прав згідно зі статтею 6 Цивільного Кодексу України. Захист поруше­ного права, яке виникло із санаційної угоди, здійснюється поза межами провадження справи про банкрутство поданням окремого позову.

Процедура санації у справах про банкрутство ще не набула в Україні належного поширення й застосовується досить рідко. Так, за 1996 p. усіма арбітражними судами України було винесено лише 28 постанов про затвердження режиму санації.

Санація шляхом реорганізації (реструктуризації")

Реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворен­ня) підприємства проводиться з дотриманням вимог антимонопольно­го законодавства згідно з рішенням власника, а в деяких випадках з рішення власника та трудового колективу або органу, уповноважено­го створювати такі підприємства, чи на ухвалу суду (арбітражного суду). Основний зміст реорганізації полягає в повній або частковій зміні власника статутного фонду даної юридичної особи.

Міністерством економіки України затверджено методичні реко­мендації щодо проведення санаційної реструктуризації підприємств. Згідно з рекомендаціями реструктуризація підприємства — це про­ведення організаційно-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на зміну структури підприємства, управління ним, форм власності, організаційно-правових форм, які здатні при­вести підприємство до фінансового оздоровлення, збільшення обся­гів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищення ефектив­ності виробництва. Таким чином, реструктуризація є ширшим поняттям, ніж реорганізація, оскільки реорганізація підприємства є складовою частиною його реструктуризації.

Перед здійсненням санаційної реорганізації необхідно провес­ти поглиблений аналіз фінансово-господарського стану підприєм­ства, що перебуває в кризі. Аналіз здійснюється на підставі основ­них характеристик діяльності даної юридичної особи. За резуль­татами аналізу роблять висновок щодо ліквідації підприємства чи доцільності його реорганізації. Якщо прийнято рішення про реор­ганізацію юридичної особи, то необхідно розробити план реор­ганізаційних заходів.

План реорганізації (реструктуризації) пови­нен містити:

а) економічне обгрунтування необхідності проведення реорганізації;

б) пропозиції щодо форм та методів реорганізації;

в) суму витрат на проведення реструктуризації та джерела їх фі­нансування;

г) інші конкретні заходи, спрямовані на реалізацію плану. Реорганізацію підприємства, яка може призвести до негатив­них екологічних, демографічних та інших наслідків, що торкають­ся інтересів населення певної території, треба погоджувати з від­повідною Радою народних депутатів та державними адміністра­ціями на місцях.

Антимонопольним законодавством України передбачено, що в окремих випадках з метою запобігання монополізації ринків такі види санаційної реорганізації, як злиття, поглинання, приєднання, можуть бути здійснені лише за згодою Антимонопольного коміте­ту. У зв'язку з цим до складу робочих груп з питань реорганізації можуть входити також представники Антимонопольного комітету України. Нагадаємо, що в Україні вважають монопольним підпри­ємство, частка якого на ринку певного товару перевищує 35 від­сотків.

Така форма санаційної реорганізації, як злиття, здійснюється об'єднанням підприємства, яке перебуває у фінансовій кризі, з ін­шим, фінансове стійким підприємством. За злиття підприємств усі майнові права та обов'язки кожного з них переходять до підприєм­ства, яке виникло внаслідок злиття. Бухгалтерські баланси обох під­приємств консолідуються.