Сторінка
4

Комплексні числа, їх зображення на площині. Алгебраїчна, тригонометрична і показникова форми комплексного числа

Приклади.

10.

20.

30.

40.

50.

2. Розклад многочлена на множники

Многочленом (поліномом) степеня називається функція

(8.12)

де ціле число. називають ще цілою раціональною функцією від Коефіцієнти дійсні або комплексні числа, незалежна змінна може приймати як дійсні, так і комплексні значення. Коренем многочлена називається таке значення змінної , при якому многочлен перетворюється в нуль.

Теорема 1 (теорема Безу). При діленні многочлена на залишок дорівнює

Д о в е д е н н я. При діленні на часткою буде многочлен степеня на одиницю нижчого від а залишком буде постійне число Отже. Ми можемо записати рівність

(8.13)

Ця рівність справедлива при всіх значеннях що відмінні від

Якщо то границя правої частини буде дорівнювати а лівої - Отже,

Наслідок. Якщо корінь многочлена, тобто то ділиться без залишку на а, значить, його можна представити у вигляді добутку

де многочлен.

Якщо рівняння має вигляд де многочлен степеня то таке рівняння називається алгебраїчним рівнянням степеня Із визначення випливає, що корені алгебраїчного рівняння такі ж, як і корені многочлена

Природно виникає питання : чи всяке рівняння має корені?

Не всяке рівняння має корені. Але у випадку алгебраїчного рівняння відповідь на це питання позитивна.

Теорема 2 (основна теорема алгебри). Всяка ціла раціональна функція має по крайній мірі один корінь, дійсний або комплексний.

Ця теорема доводиться у вищій алгебрі.

Нехай многочлен має деякий корінь Тоді із наслідка теореми Безу маємо Із основної теореми алгебри випливає, що також має корінь, наприклад, Тоді

і і т.д.

Продовжуючи цей процес виділення лінійних множників, дійдемо до многочлена нульового степеня, тобто деякого фіксованого числа. Це число, очевидно, дорівнює так що будемо мати рівність

(8.14)

Ніяке значення , що відмінне від , не може бути коренем многочлена оскільки ні один із множників в правій частині (8.14) не перетворюється в нуль при

Звідси випливає таке твердження: многочлен степеня не може мати більше, ніж різних коренів.

Якщо в розкладі (8.14) деякі лінійні множники виявляться однаковими, то їх можна об’єднати. І тоді розклад многочлена на множники буде мати вигляд:

При цьому Корінь називається коренем кратності або -кратним коренем, коренем кратності і т.д.

Звідси можна сформулювати наступну теорему.

Теорема 3. Всякий многочлен степеня має рівно коренів (дійсних або комплексних).

Приведемо без доведення ще одну важливу теорему.

Теорема 4. Якщо многочлен з дійсними коефіцієнтами має комплексний корінь то він має і спряжений корінь