Сторінка
2
Рис.8.2
спряженими. Їх добуток є дійсне число
в). Ділення. Нехай потрібно число поділити на число
, тобто
Отже, в результаті ділення двох комплексних чисел одержуємо комплексне число.
г). Піднесення комплексного числа до цілого додаткового степеня здійснюється так само, як піднесення двочлена до степеня з наступною зміною степенів за формулами:
, де
ціле додатне число.
д). Добування кореня порівняно легко можна здійснити лише для квадратного кореня. Для коренів вищих степенів здійснить це важко, якщо обмежуватися комплексними числами, заданими в алгебраїчній формі.
Приклад. Добути квадратний корінь із числа .
Р о з в ’ я з о к. Нехай
Тоді , де
і
– дійсні числа. Звідси
Розв’язавши цю систему рівнянь , одержимо
Дії додавання і множення комплексних чисел володіють переставним (комутативним), сполучним (асоціативним) і розподільчим (дистрибутивним) законами.
Приклади.
10.
20.
30.
40.
50.
1.2. Тригонометрична форма комплексного числа
Сполучимо початок координат з точкою . Довжина
цього відрізка називається модулем комплексного числа, а кут
, що утворює цей відрізок з додатним напрямом осі
називається аргументом комплексного числа (рис.8.1). Очевидно, що аргумент дійсного числа дорівнює
, а уявного -
.
Проекції відрізка на осі
і
відповідно дорівнюють
і
. Тому
(8.1)
Враховуючи формули (8.1), одержимо:
Отже,
. (8.2)
Запис комплексного числа у вигляді називають алгебраїчним, а у вигляді (8.2) - тригонометричним.
Приклади. Записати в тригонометричній формі комплексні числа:
Маємо:
Розглянемо дії з комплексними числами, заданими в тригонометричній формі.
а). Дії додавання і віднімання комплексних чисел, заданих у тригонометричній формі, можуть бути виконані так само, як і в алгебраїчній формі.
б).Множення.
(8.3)
Отже, в разі множення комплексних чисел, заданих у тригонометричній формі, їх модулі перемножуються, аргументи додаються.
в). Ділення.
(8.4)
тобто при діленні модуль діленого ділиться на модуль дільника, аргумент дільника віднімається від аргументу діленого.
Інші реферати на тему «Математика»:
Існування та єдиність розв’язків диференціальних рівнянь першого порядку. Неперервна залежність та диференційованість
Інтегрування з допомогою заміни змінної та інтегрування частинами
Визначення та обчислення об’єму тіла за площами паралельних перерізів; об’єм тіла обертання
Умовний екстремум. Метод множників Лагранжа. Метод найменших квадратів
Границя та неперервність функцій багатьох змінних