Сторінка
2
дотичної до кривої не існує. Так дотична до кривої в точці
не існує, бо коли точка
і знаходиться справа від
, то січна
наближається до прямої
, а коли
і знаходиться зліва, то січна
наближається до прямої
.
Розглянемо випадок, коли крива задана в декартовій системі координат рівнянням:
, (6.4)
де - неперервна функція на деякому проміжку
.
Нехай графік цієї функції (крива ) має вигляд, зображений на рис.6.4. Візьмемо на кривій точку
і застосуємо наведене вище означення дотичної до цієї кривої в точці
. Для цього на кривій візьмемо точку
. Позначимо її координати через (
відповідно прирости
і
, вони можуть бути і від’ємними числами). Через точки
і
Рис.6.4
проведемо січну і продовжимо її до перетину з віссю
. Кут, який утворює січна
з додатним напрямом осі
, позначимо через
. Тоді
. (6.5)
Нехай точка прямує вздовж кривої до злиття з точкою
. Тоді координати точки
наближаються як завгодно близько відповідно до координат точки
,
Тобто
,
. (6.6)
Із співвідношень (6.6) випливає, що і
, якщо точка
.
Нехай , тоді й
(внаслідок неперервності функції
, а отже, точка
). Припустимо, що розглядувана крива в точці
має дотичну
.
Нехай , Тоді точка
наближається по кривій до злиття з точкою
, а січна
, обертаючись навколо точки
, наближатися до свого граничного положення - прямої
, яка згідно з припущенням, і є в цьому випадку дотичною до кривої в точці
.
Продовжимо дотичну до перетину з віссю
і позначимо кут, який утворює ця дотична з додатним напрямом осі
через
. Тоді кутовий коефіцієнт дотичної
дорівнює
. З другого боку, якщо
, то кут
прямує до кута
.
Отже, внаслідок неперервності тангенса , проте
. Тому приходимо до такого співвідношення:
. (6.7)
Ми довели: якщо крива , де
- неперервна на проміжку
функція, має в точці
дотичну
, (6.8)
то кутовий коефіцієнт дотичної визначається співвідношенням
. (6.9)
Досить важливі задачі з механіки, фізики, геометрії можна розв’язувати за допомогою граничного переходу у відношенні при
, тобто за допомогою границі
(6.10)
Тому доцільно вивчити цю границю, зокрема вказати способи її обчислення. При цьому треба величини і
розглядати абстрактно, не вкладаючи в них конкретного змісту, тоді й границя (6.10) (в математиці називається похідною) буде абстрактною величиною.
Інші реферати на тему «Математика»:
Лінійні однорідні диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
Власні числа і власні вектори квадратної матриці, характеристичне рівняння
Визначення та обчислення довжини дуги плоскої кривої в декартових та полярних координатах. Площа поверхні
Лінійні неоднорідні системи
Застосування подвійних інтегралів до геометричних і фізичних задач