Сторінка
3

Економічне зростання

1) Продуктивність праці - - відношення обсягу випуску продукції до затрат живої праці.

обернене відношення – трудомісткість продукції - ,

2) Продуктивність капіталу (капіталовіддача) - - відношення обсягів продукції до витрат капіталу праці,

обернене відношення – капіталомісткість продукції.

3) Продуктивність природних ресурсів - - відношення обсягів продукції до затрат природних ресурсів,

обернене відношення - - ресурсомісткість продукції.

Показники, що характеризують продуктивність відповідних факторів виробництва.

Крім вказаних відношень між випуском продукції і окремими факторами виробництва використовують і співвідношення між самими факторами виробництва для характеристики зв’язків між ними.

4) Таким показником є відношення між затратами капіталу і затратами праці (- капіталоозброєність праці).

5) Для аналізу економічного зростання важливе значення мають і показники граничної продуктивності, які визначають розмір приросту випуску продукції в залежності від приросту кожного окремого фактора при незмінності решти факторів виробництва.

а) - гранична продуктивність праці – відношення додаткового продукту до додаткової праці;

б) - гранична продуктивність капіталу – відношення додаткового продукту до додаткового капіталу;

в) - гранична продуктивність природних ресурсів – відношення додаткової продукції до додаткового використання ресурсів.

Показники граничної продуктивності (праці; капіталу і природних ресурсів) виражають певний внесок кожного фактора виробництва в збільшення загального обсягу випуску продукції.

Отже, загальний обсяг випуску являє собою суму добутків величини кожного із використаних факторів виробництва на його граничну продуктивність.

Вплив сукупного попиту.

Важливим фактором економічного зростання є сукупний попит. Від факторів сукупного попиту залежить реалізація зрослого ВНП і ВВП , тобто всі елементи сукупного попиту (C+I+G+NX) повинні забезпечувати повну зайнятість всіх ресурсів, що зросли.

В таблиці подано вклад різних компонентів сукупного попиту в темпи росту ВВП США, Японії, Німеччини, Франції в 1992р.

Джерело: “Мировая экономика и международные отношения”, 1993, № 11, с. 87.

Моделі економічного зростання.

а) Неокенсіанські моделі.

Модель Є. Домара

Мета – постоновка проблеми повної зайнятості довгостроковому періоді.

Домар запропонував систему із трьох рівнянь пропозиції ,попиту та рівноважного зростання.

1. РІВНЯННЯ ПРОПОЗИЦІЇ. Побудова рівняння будується на передумові що інвестиції, що здійснюються в поточному періоді, збільшують капітал (К) в наступному періоді.

It-1=∆K1=Kt-Kt-1

При даному рівні техніки і відсутності взаємозамінюваності факторів виробництва середня продуктивність капіталу δ= y/k= const (не змінюється зі зміною розмірів капіталу).

(1)

∆Qf= In· δ , де

∆Qf – приріст потенційного рівня ВНП, ЧНП, НД;

In – обсяг капіталовкладень;

δ – середня продуктивність капіталу.