Сторінка
2
Сучасні тенденції та джерела економічного зростання. “Залишок Солоу”. Проблема переходу до інноваційного типу економічного розвитку.
Як уже відомо, факторами і ресурсами ЕЗ є:
- праця,
- капітал,
- земля (природні ресурси).
Аналіз зроблений рядом вчених, дозволив виявити внесок кожного із факторів у економічне зростання, виявивши основні тенденції економічного зростання, характерні для розвинених країн.
1. Чисельність населення і робочої сили зростала повільнішими темпами, ніж основний капітал, що означало підвищення капіталоозброєності виробництва;
2. Відчутна виразна тенденція до зростання заробітної плати, що випливає з росту капіталоозброєності та постійного технічного прогресу;
3. Частина заробітної плати в національному доході змінювалась дуже повільно у довгостроковому періоді;
4. Значні коливання мали місце у реальних % ставок і нормі прибутку, особливо протягом ділового циклу, але чіткої тенденції до підвищення чи до зниження в цьому столітті не спостерігалось;
5. Капіталомісткість (відношення капіталу до обсягу продукту) мала більшу тенденцію до падіння, ніж до росту, як можна було б сподіватися з моделі нагромадження капіталу;
6. Відношення національних заощаджень та інвестицій до ВНП протягом більшої частини ХХ ст. було стабільним. Проте з 1980р. в розвинутих країнах почалося падіння норми національних заощаджень;
<7. Національний продукт (ВНП) зростав у середньому на 3% щороку (якщо згладити ділові цикли). Зростання обсягу національного виробництва було вищим, ніж зважена середня зростання капіталу, праці та ресурсів. Це означає, що технологічні інновації відіграли провідну роль в економічному зростанні.
Але, з другого боку, немає теоретичних підстав вважати, що технічні нововведення залишаться високими, щоразу підносячи життєвий рівень. Протидіючими факторами до економічного зростання є:
а) екологічне забруднення,
б) глобальні проблеми навколишнього середовища, які можуть зупинити НТП.
В світовому господарстві з 1973р. відчутно уповільнились:
- темпи зростання обсягу виробництва;
- темпи росту реальної заробітної плати;
- темпи виробітку на зайнятого.
Сучасні американські економісти Роберт Солоу, Джон Кендрик, та Едвард Денісон детально проаналізували джерела економічного зростання, що дозволяє зрозуміти, а чому саме відбувається економічне зростання країн.
Приріст обсягу виробництва () може бути досягнутий за рахунок трьох окремих джерел:
- приросту праці (),
- приросту капіталу (),
- технічних нововведень (Т. Н.).
Трансформація виробничих факторів у продукт спирається на такі показники як:
- гранична продуктивність капіталу (МРК),
- гранична продуктивність праці (MPL).
Вплив окремих факторів.
Вплив капіталу:
1)
Вплив праці:
2)
Вплив обох факторів:
3)
Загальний приріст обсягу виробництва за рік визначається таким рівнянням:
4) , де
- темп приросту ВНП,
- темп приросту праці,
- темп приросту капіталу,
Т. П. – фактор НТП,
- відносний вклад фактора праці в економічне зростання,
- вклад фактора капіталу в економічне зростання.
Вплив НТП на економічне зростання.
Його визначити непросто і, як правило, його визначають як залишкову величину, тобто відніманням від загального темпу приросту того внеску, що роблять капітал і праця:
5)
Вплив НТП можна представити також як сукупну продуктивність факторів, показник якого модифікує виробничу функцію таким чином:
, де
А – сукупна продуктивність факторів.
Відповідно:
6)
Величину називають “залишок Солоу”.
Для характеристики економічного зростання використовують ряд показників, за допомогою яких вимірюється результативність застосування окремих факторів виробництва.