Сторінка
1

Макроекономічна рівновага в моделі "сукупний попит — сукупна пропозиція"

Зміст

1. Сукупний попит

2. Сукупна пропозиція у короткостроковому та довгостроковому періодах

3. Рівновага сукупного попиту та сукупної пропозиції

Список використаної та рекомендованої літератури.

Модель "сукупний попит — сукупна пропозиція" — базова модель макроекономічної рівноваги, за допомогою якої можна описати різні варіанти економічної політики держави.

На горизонтальній осі відкладається реальний ВВП, або сукупний випуск, або дохід домогосподарств, фірм, уряду та сектору закордон. На вертикальній осі відкладається сукупний рівень цін в економіці.

Сукупний попит

Сукупний попит (AD, Aggregate demand) — це загальний обсяг товарів і послуг, що їх готові купити домогосподарства, фірми, уряд країни і економічні суб'єкти інших країн за різного рівня цін у країні.

Основні компоненти сукупного попиту, або сукупних витрат, у відкритій економіці

де С — споживчі витрати; 7 — інвестиційні витрати; G — державні витрати; NX — чистий експорт країни.

Крива AD (рис. 4.1) зображує зміну сукупного рівня усіх витрат домогосподарств, фірм, держави та закордону залежно від зміни рівня цін. Негативний нахил кривої) свідчить про те, що за умови підвищення рівня цін обсяг реального ВВП, на який пред'явлено попит, буде меншим, а при зниженні рівня цін обсяг реального ВВП збільшиться.

На сукупний попит впливають цінові та нецінові чинники. Вплив їх може пояснити рівняння кількісної теорії грошей:

MV = PY, де Ρ Υ — номінальний обсяг доходу.

Звідси

Y = (MV)/P,

де Ρ — рівень цін в економіці; Υ — реальний обсяг доходу; Μ — кількість грошей в економіці; V— швидкість обігу грошей.

Рис 4 1 Крива сукупного попиту

Від'ємний нахил кривої сукупного попиту визначається такими чинниками: 1) ефектом багатства; 2) ефектом відсоткової ставки; 3) ефектом обмінного курсу.

1. Ефект багатства, або реальних касових залишків (ефект Пігу), означає зменшення багатства (доходу). За зростання рівня цін (РЇ) скорочуються реальні запаси грошових коштів (МІ /М,). Отже, знижується попит на товари і послуги (ADD та зменшується дохід (ЇМ,). Цим пояснюється обернена залежність між величиною А Ота рівнем цін (за умови, що пропозиція грошей і швидкість їх обертання є фіксованими). MS = const, V = const.

2. Ефект відсоткової ставки (ефект Кейнса) полягає у тому, що із зростанням рівня цін скорочуються реальні запаси грошових коштів. За незмінної пропозиції грошей зростає відсоткова ставка. Як наслідок, скорочується обсяг інвестицій в економіку і далі знижується обсяг сукупного попиту.

3. Ефект обмінного курсу виявляється у тому, що зростання цін у країні за стабільних цін на імпорт призводить до скорочення експорту. Отже, знижується сукупний попит у національній економіці.

Рис 4 2 Цінові чинники сукупного попиту

Підвищення рівня цін за інших рівних умов призведе до зменшення попиту на реальний обсяг виробництва. Зниження рівня цін зумовить збільшення обсягів виробництва. Це співвідношення подано на графіку як рух від однієї точки до іншої за стабільною кривою сукупного попиту.

На сукупний попит впливають нецінові чинники, які змінюють характер сукупного попиту (рис. 4.3).

Рис 4 3 Нецінові чинники сукупного попиту

Збільшення сукупного попиту показано відхиленням кривої праворуч — від ADQ до AD\. Це зміщення свідчить, що за різних рівнів цін обсяг товарів та послуг зростає. І навпаки — зменшення сукупного попиту показано як зміщення кривої ліворуч.

зміщення означає, що за різних рівнів цін люди купуватимуть блага у меншому обсязі, ніж раніше.

До нецінових чинників належать:

1. Зміни в споживчих витратах. Причиною змін у споживчих витратах є:

• добробут споживача. Зниження реальної вартості активів споживачів (фінансових активів — акцій, облігацій, нерухомості) призводить до зменшення закупівель товарів. Внаслідок скорочення споживчих витрат сукупний попит зменшується і, відповідно, крива сукупного попиту зміщується ліворуч;

• очікування споживача. Зміна споживчих витрат залежить від прогнозів, що їх роблять споживачі. Якщо люди вважають, що їхні реальні доходи в майбутньому зростуть, вони готові витратити більшу частину свого теперішнього доходу. В цей час споживчі витрати зростають (заощадження зменшуються) і крива сукупного попиту зміщується праворуч;

• заборгованість споживача. Заборгованість споживача внаслідок попередніх закупівель у кредит може примусити скоротити його сьогоднішні витрати для сплати наявних боргів. Наслідком є скорочення споживчих витрат і зміщення кривої сукупного попиту ліворуч;

• податки. Зменшення ставок прибуткового податку приведе до зміщення кривої сукупного попиту праворуч.

2. Зміни в інвестиційних витратах. Інвестиційні витрати — це закупівлі засобів виробництва. Зменшення обсягів нових засобів виробництва, що їх підприємства готові придбати за нинішнього рівня цін, приведе до зміщення кривої сукупного попиту ліворуч, і навпаки.

• відсоткові ставки. Зміна відсоткової ставки викликана будь-яким чинником, окрім зміни цін. Наприклад, має місце зміна обсягу грошової маси в країні. Збільшення грошової маси сприяє зменшенню відсоткової ставки;