Сторінка
1

Зайнятість: суть, форми, проблеми

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП

1. Зайнятість: сутність, види, суб’єкти і об’єкти; ринок робочої

сили та фактори, що впливають на ціну робочої сили 8

1.1 Сутність і види зайнятості 8

1.2 Ринок робочої сили 10

2. Регулювання ринку робочої сили в Україні 13

2.1 Використання зарубіжного досвіду в регулюванні

зайнятості населення України 13

2.2 Заходи щодо регулювання зайнятості 16

2.3 Громадські роботи 19

3. Безробіття та його види 21

3.1 Фактори формування і види безробіття 21

3.2 Причини і наслідки безробіття 23

4. Крива Філліпса 26

4.1 Рання крива Філліпса 26

4.2 Сучасне тлумачення взаємозв’язку інфляції та безробіття 28

5. Соціальний захист безробітних в Україні. 32

5.1 Вплив діяльності Державної служби зайнятості на

зайнятість населення 32

5.2 Державна програма зайнятості населення 33

Висновки 37

Перелік літератури 40

ВСТУП

Тема цієї курсової роботи „Зайнятість: суть, форми, проблеми”.

Актуальність даної теми полягає в тому, що економічне зростання створює передумови для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці. Однак об'єктивні нерівномірності виходу з кризи окремих галузей і підприємств, істотні відмінності у співвідношенні інтенсивних та екстенсивних чинників обумовлюють неминучі диспропорції національного ринку праці, різнонаправленість розвитку окремих його сегментів. У поєднанні з прорахунками політики ринку праці це спричинило низку проблем. Ключовою проблемою залишається досягнення суспільно прийнятного рівня, структури, диференціації доходів від трудової діяльності, передусім заробітної плати. Низький рівень трудових доходів та їх невиправдана диференціація неминуче призводять до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком якої стає низька трудова активність, неповне використання трудового потенціалу, зниження ролі праці та її повне чи часткове виключення з основних життєвих цінностей.

Мета цієї роботи — дослідити проблеми і перспективи зайнятості, ринку робочої сили, визначити основні причини формування і наслідки безробіття, а також приділити особливу увагу соціальному захисту безробітних.

Завдання курсової роботи є дослідження і вивчення поняття зайнятості, її сутності, видів, суб’єктів і об’єктів; ринку робочої сили та факторів, що впливають на ціну робочої сили; питань регулювання ринку робочої сили в Україні; безробіття та його видів; соціального захисту безробітних в Україні, а також впливу інфляції на безробіття.

Безробіття, так само як і інфляцію, ми розглядаємо як явище, що засвідчує порушення рівноваги, тобто як результат певних макроекономічних коливань. Щоправда, як буде показано далі, не всяке безробіття є порушенням або відхиленням від норми. Оскільки воно спостерігається в усіх країнах ринкової економіки і в різні часи, то його можна певною мірою також вважати своєрідною нормою.

Йдеться передусім про нестачу робочих місць та високу частку робочих місць з небезпечними умовами праці та низькими вимогами до якості робочої сили, що є результатом не лише низьких інвестицій, а насамперед нераціональної їхньої спрямованості, відсутності чіткої програми інвестиційної діяльності.

Трудові відносини постійно ускладнюються. Відбувається трансформація відносин, заснованих на протиставленні роботодавця та найманого робітника, на відокремленні виконавської праці від управлінської, у відносини, що ґрунтуються на спільному прийнятті відповідальності за розвиток справ на підприємстві, партнерстві, конструктивному співробітництві.

Все це говорить про велику важливість даної теми в процесі формування нашої держави.

1. ЗАЙНЯТІСТЬ: СУТНІСТЬ, ВИДИ, СУБ’ЄКТИ І ОБ’ЄКТИ;

РИНОК РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ФАКТОРИ,

ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЦІНУ РОБОЧОЇ СИЛИ

1.1 Сутність і види зайнятості

Ефективне функціонування економіки пов’язане із забезпеченням повної зайнятості наявних ресурсів. В процесі динамічного розвитку ринкової економіки виникає ще одна причина макроекономічної нестабільності - неповна зайнятість.

Зайнятість населення являє собою діяльність частини населення щодо створення суспільного продукту (національного доходу). Саме в цьому полягає її економічна сутність. Зайнятість населення –найбільш узагальнена характеристика економіки. Вона відбиває досягнутий рівень економічного розвитку, внесок живої праці в досягнення виробництва. Зайнятість об’єднує виробництво і споживання, а її структура визначає характер їхніх взаємозв’язків.

Соціальна сутність зайнятості відображає потребу людини в самовираженні, а також у задоволенні матеріальних потреб через дохід, який особа отримує за свою працю. Згідно із Законом України “Про зайнятість населення” до зайнятого населення належать громадяни нашої країни, які проживають на її території на законних підставах, а саме:

1) працюючі за наймом на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні та за кордоном;

2) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їхніх сімей, які беруть участь у виробництві;

3) вибрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління чи в суспільних об’єднаннях;

4) громадяни, які служать у збройних силах, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, органах безпеки та внутрішніх справ;

5) особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; які навчаються у денних загальноосвітніх школах, середніх спеціальних та вищих навчальних закладах;

6) зайнятті вихованням дітей, доглядом за хворими, інвалідами та громадянами похилого віку;

7) працюючі громадяни інших держав, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов’язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Повна зайнятість означає використання усіх придатних до цього трудових ресурсів і характеризується достатністю робочих місць для тих, хто потребує оплачуваної роботи, тобто має бути забезпечена зайнятість усіх, хто бажає і здатний працювати. Разом з тим повна зайнятість сама по собі не є свідченням високого рівня організації виробництва, її доцільності і розумності. Слід враховувати ступінь раціональності зайнятості, на який впливають технічні, технологічні, соціальні і економічні фактори [22; с. 28-30].

У відповідності з міжнародними стандартами, розробленими у 1983 році Міжнародною організацією праці (МОП), все населення можна поділити на три категорії (додаток А) :

1) зайняті – це ті люди, які виконують будь-яку оплачувану роботу, а також ті, що мають роботу, але тимчасово не працюють через хворобу, страйк чи відпустку. До цієї категорії належать і ті, хто зайнятий неповний робочий день;