Сторінка
9
Отже, інфляційні процеси в Україні з часу отримання нею незалежності й до сьогоднішнього моменту були спричинені цілим рядом факторів. Важливу роль в стабілізації економічної ситуації та приборканні інфляційних процесів в економіках перехідного періоду відіграє держава. Серед основних стабілізуючих заходів мають бути: регулювання системи оподаткування (зниження податків і стимулювання виробництва); розвиток ринку цінних паперів; обмеження бартерних операцій; відмова НБ від прямого кредитування бюджетного дефіциту та неперспективних підприємств (підприємств-банкуртів); запровадження комерційних платіжних інструментів (чеки, векселя); виплата заборгованостей по зарплатам, ін.
Саме від реалізації цих та інших заходів залежить успішний розвиток тієї чи іншої країни та її інтеграції в світове суспільство в якості рівноправного члена.
5. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ БЕЗРОБІТНИХ В УКРАЇНІ
5.1 Вплив діяльності Державної служби зайнятості на зайнятість населення
Застосування поняття “Зайнятість населення” регламентується відповідними законодавчими актами.
Розділ 1 Закону України “Про зайнятість населення” містить дві рівнозначні статті: стаття 1 “Зайнятість населення”; стаття 2 “Безробітні”.
Стаття 2 визначає коло клієнтів державної служби зайнятості, які пропонують свою робочу силу. “Безробіття” є протилежністю “зайнятості”, але діалектично вони поєднується одним законом. В назві служби само слово “зайнятості”, яке взято з назви закону, має на увазі соціальний захист безробітних, тобто надання соціальних послуг громадянам, які уже стали не зайнятими, тобто втратили роботу.
Така діалектика є причиною виникнення непорозумінь, коли до державної служби зайнятості часто звертаються з питань, які не відносяться до її компетенції. Зокрема, щодо рівня зайнятості населення.
Рівень зайнятості населення є інтегрованим показником, за яким оцінюється ефективність реалізації державної політики зайнятості в регіонах України. Проте ні одна статистична форма чи адміністративний реєстр державної служби зайнятості не містять цього показника. Служба зайнятості надає повний спектр послуг лише незайнятим громадянам, які до неї звернулись.
В умовах економічної стагнації більшості підприємств пропозиція робочої сили на регіональному ринку праці значно перевищує попит на неї. Дефіцит вільних робочих місць особливо відчувається в сільській місцевості. В таких умовах завдання забезпечення потреби роботодавців в робочій силі для обласної служби зайнятості значно спрощується – незначну потребу можна задовольнити досить легко. Проте зменшення кількості працівників при одночасному зниженню обсягів виробництва веде до збідніння основних верств населення, зростання безробіття а це не відповідає стратегії держави в соціальній сфері [17; с. 86].
5.2 Державна програма зайнятості населення
Напрями реалізації державної політики у сфері зайнятості конкретизуються Державною програмою зайнятості населення. Щойно опубліковано проект Державної програми зайнятості населення на 2005-2008 роки та відповідного проекту Закону України і почалося його обговорення.
Проектом Програми враховані процеси, які об’єктивно набули поширення на ринку праці в останні роки. Мета програми – забезпечення регулювання ринку праці за допомогою правового, організаційного та економічного механізмів, що створюють умови для забезпечення зайнятості населення та соціального захисту від безробіття.
Програма не називає відповідальних виконавців – її реалізація здійснюється через щорічні плани дій, але передбачає ще більше посилення відповідальності органів влади за реалізацію політики зайнятості. Одним із наріжних принципів державної політики зайнятості є ефективне використання робочої сили при одночасному забезпеченні соціального захисту безробітних громадян. Як бачимо, названий принцип також має двоєдиний характер. При цьому відповідальність за ефективне використання робочої сили покладається на органи влади, які мобілізують усі ресурси регіону на збільшення потреби в працівниках, запровадження сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, що створюють нові робочі місця.
Динаміка безробіття протягом 2005-2008 років буде формуватися під впливом економічних чинників та зростанням вимог роботодавців до якості робочої сили. За прогнозом чисельність незайнятого населення, яке буде отримувати соціальні послуги та матеріальне забезпечення в службі зайнятості має збільшитися з 3,0 млн. осіб у 2005 році до 3,2 млн. осіб у 2008 році.
З метою забезпечення соціального захисту безробітних протягом 2005-2008 років передбачається реалізація заходів щодо:
1) удосконалення нормативно-правової бази у сфері зайнятості населення та у сфері соціального захисту безробітних на страхових засадах;
2) надання соціальних послуг та матеріального забезпечення безробітним за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
3) створення стабільних фінансових засад соціального захисту населення від безробіття, зміцнення інституційної спроможності державної служби зайнятості та Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття щодо забезпечення соціального захисту населення від безробіття [18; с. 73-74].