Сторінка
1
Формування та розвиток ринкових відносин в Україні тісно пов'язані з переходом на систему національних рахунків (СНР) — сучасну систему інформації, яка практично використовується всіма країнами світу для описання та аналізу розвитку ринкової економіки на макрорівні. Ця система була створена більше як півстоліття тому голландським економістом В. Кліффом. Він розробив систему у вигляді таблиць, які нагадували за своєю формою бухгалтерські рахунки та баланси, систематизовано описували стан економіки на макрорівні. Упродовж п'ятдесяти років ця система вдосконалювалась та впорядковувалась. Міжнародні організації (ООН, МВФ, Світовий банк та ін.) збирають інформацію про найбільш важливі показники СНР, а також займаються питаннями теорії та методології СНР, розробкою національного рахівництва. На сучасному етапі розвитку світового суспільства діють стандарти 1993 року, які схвалені Статистичною комісією ООН і прийшли на зміну стандартам 1968 року.
СНР поділяє всіх суб'єктів господарювання на 5 інституціональних секторів:
• нефінансові корпорації та квазікорпорації;
• фінансові корпорації та квазікорпорації;
• державне управління;
• домашнє господарство;
• некомерційні організації, які обслуговують домашнє господарство.
Виходячи з такого розподілу, усіх суб'єктів господарювання відносять до того чи іншого сектора відповідно до функції, яку вони виконують в економічному процесі. Для всіх 5 секторів передбачено стандартний набір рахунків, які дають можливість аналізувати економічне та фінансове положення кожного сектора в народному господарстві, а також взаємозв'язки між секторами економіки (див. схему 2).
Таким чином, інформація, яка міститься в секторних рахунках для галузей економіки, використовується для отримання агрегованих і найважливіших макроекономічних показників.
У методологічному плані СНР, з одного боку, дає ключ до розуміння взаємозв'язку мікроекономіки (діяльності малих економічних одиниць) і макроекономічних показників (інфляції, зайнятості, економічного зростання, що включає створення національного та внутрішнього продукту), а з іншого — є основою для оцінки управлінських рішень, що приймаються, окремих законодавчих актів щодо їх впливу на великомасштабні економічні явища в їх взаємозв'язку. Це потребує кардинальних змін у нашому розумінні, переосмисленні всього економічного апарату, економічних категорій, якими оперує система національних рахунків.
СНР на макрорівні об'єднує лише найважливіші економічні показники, визначає найбільш суттєві зв'язки між ними, і на цій основі здійснюються аналітичні розрахунки, які дадуть змогу забезпечити зміни макроекономічних пропорцій, урахувати вплив різних факторів на соціально-економічні процеси та визначити можливості управління ними.
Система національних рахунків — міжнародний стандарт оцінки основних економічних показників країни — включає ряд взаємопов'язаних між собою макроекономічних показників:
• валовий внутрішній продукт (ВВП);
• валовий національний доход (ВИД);
• валовий національний розміщений доход (ВНРД);
• кінцеве споживання;
• валове нагромадження;
• сальдо зовнішньої торгівлі;
• національне збереження;
• чисте кредитування і чисте позичання;
• національне багатство.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) включає продукцію та послуги, які вироблені резидентами країни протягом року. Резиденти — це:
1) фізичні особи країни з постійним місцем проживання в ній (у тому числі ті, хто тимчасово перебуває за її межами);
2) юридичні особи країни з місцезнаходженням у ній;
3) підприємства та організації — неюридичні особи, які створені відповідно до законодавства країни, але перебувають за її межами;
4) дипломатичні та інші представництва країни за її межами;
5) закордонні фірми й представництва резидентів країни. Макроекономічні показники не враховують позаринкову діяльність
— працю домогосподарок та інші роботи в домашньому господарстві, які задовольняють власні потреби; товари та послуги тіньової економіки, яка в сучасних умовах виробляє до 65% обсягу ВНП; зростання фонду вільного часу — тривалість робочого тижня скоротилася з 53 годин на початку століття до 36 годин у наш час. Цей фактор не враховується у ВНП, але прямо пропорційно впливає на добробут; підвищення якості продукції не відбивається у ВНП; екологічні наслідки виробництва з ВНП не віднімаються.
Розрахунок ВВП відповідно до міжнародних стандартів СНР в Україні ведеться починаючи з 1994 року. При цьому Держкомстат України надає статистичні дані щодо ВВП наростаючим підсумком: стосовно номінального ВВП — за минулий період року в абсолютному виразі, стосовно реального ВВП — за минулий період
у процентному виразі порівняно з відповідним періодом попереднього року. З 1996 року звітність про відносну зміну реального ВВП і звітність про абсолютне значення національного ВВП надається щомісячно.
Для правильного визначення тенденцій розвитку ВВП і можливостей його прогнозування найсуттєвішою проблемою є відносна величина частини ВВП, що офіційно не враховується, оскільки має непостійний характер. Адже в цьому випадку за будь-яких змін у частині ВВП, що офіційно враховується, буває важко визначити, пов'язана ця зміна в основному з фактичним зростанням (падінням) цього ВВП чи головним чином з його перерозподілом між офіційно врахованою та тіньовою економікою.
Прогнозування реального ВВП здійснюється на основі побудови та статистичного аналізу часових рядів щомісячних, щоквартальних та щорічних значень ВВП у порівнянних цінах на основі офіційної інформації щодо номінального та реального ВВП, а також ряду деяких оцінок номінального та реального ВВП за попередні роки, виконаних Європейським центром макроекономічного аналізу України, однак аналіз і прогнозування часових рядів ВВП утруднені у нас через використовувану форму звітності (наростаючим підсумком), оскільки значення ВВП для окремих періодів можна вважати тільки досить грубими оцінками.
Навіть у країнах із розвиненою ринковою економікою, де розрахунку та прогнозуванню ВВП приділяється підвищена увага й над цією проблемою працюють великі колективи висококваліфікованих дослідників (крім того, у цих країнах економіка відносно стабільна, а статистика досить достовірна), існують значні розбіжності в оцінках і прогнозах ВВП з реальністю.
Завантажити реферат