Сторінка
2

Показники системи національних рахунків

Якщо до показника ВВП додати різницю між надходженням від факторів виробництва (факторними доходами) з-за кордону та факторними доходами, які отримали іноземні інвестори в країні, то одержимо показник ВИД (валового національного доходу).

Валовий національний доход (ВНД) обчислюється методом підрахунку ВНД за витратами на виготовлену в країні продукцію та методом розрахунку доходів, отриманих в результаті виробництва продукції.

Розрахунок ВНД за витратами:

ВНД = С + Іп + Д + ЧЕ, (6)

де ВНД— валовий національний доход;

С — витрати на споживання;

Іп — валові приватні інвестиції;

Д — державні витрати;

ЧЕ — чистий експорт.

Витрати на споживання включають витрати домашніх господарств на різні види товарів та послуг: предмети споживання тривалого використання, предмети поточного споживання, споживчі витрати на послуги.

Валові приватні інвестиції складаються з інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений у процесі виробництва протягом року (амортизація), і чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу). За натуральною формою — це будівництво, машини й устаткування, зміни в запасах, житлове будівництво та ін.

Державні витрати в даному випадку об'єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг. (Послуги державного сектора оцінюються не за їх ринковою вартістю, а за витратами).

Державні трансфертні платежі не включають у ВИД, тому що вони не відображають зростання поточного виробництва.

Урядові трансфертні платежі — це державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньо їхньою участю в суспільному виробництві. До них належать допомога по безробіттю, пенсії ветеранам, допомога людям похилого віку та хворим. Вони мають задовольняти певний вид потреб, оскільки трансферти не призначені для купівлі державою поточних товарів та послуг і не враховуються при розрахунку ВИД.

Чистий експорт — це різниця між обсягами експорту та імпорту:

ЧЕ = Е-М,

де ЧЕ — чистий експорт,

Е — експорт,

Μ — імпорт.

Чистий експорт може бути від'ємною величиною. Обчислення ВНД за доходами:

ВИД = ЗП + R + Π + А + В,

де ЗП — заробітна плата та відрахування на соціальне страхування;

R — валовий змішаний доход; Π — валовий прибуток; А — амортизація; В — податки на виробництво та імпорт (за відрахуваннями субсидій).

Заробітна плата — це грошова винагорода за працю робітників і службовців, яка включає додаткові виплати на соціальне забезпечення, соціальне страхування, виплати з приватних пенсійних фондів.

Валовий прибуток — це прибуток, який отримують власники одноосібних господарств, товариств (некорпоративний прибуток) та корпорації (дивіденди + нерозподілений прибуток).

Амортизація — це еквівалент величини знецінення основного капіталу за рік.

Податки встановлюються в цінах товарів та послуг, їх розмір для окремого платника прямо не залежить від його доходів (універсальні акцизи, мито, податок на додану вартість).

Номінальний та реальний ВНД. Номінальний ВИД — вартісний показник, який визначається за поточними ринковими цінами. Реальний ВНД — вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами.

Загальний рівень цін — показник, який визначає середній рівень цін певної групи й обчислюється за допомогою індексу цін. Під рівнем цін розуміють грошову оцінку блага або сукупності благ, яка служить масштабом цін. Індекс цін показує відносну зміну середнього рівня цін за певний період. Він визначається за формулою

Індекс цін, що використовується для усунення впливу інфляції на величину ВВП, називають дефлятором. Він визначається як середня зважена ціна всіх товарів та послуг у ВВП, а вага кожного товару дорівнює його частці в сумарному ВВП.

Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту. Дефлятор ВНД (індекс цін) ураховує динаміку цін та зміни в структурі виробництва:

Чистий національний продукт (ЧНП) — це ВНД, з якого відраховано вартість засобів виробництва, що спрацювались у процесі виготовлення продукції (амортизаційні відрахування):

ЧНП = ВНД-А. (11)

Національний доход (НД) — це доход, який визначається шляхом відрахування з вартості ЧНП непрямих податків (Нп):

НД = ЧНП-НП, (12)

де: Нп — непрямі податки, тобто податки з продажу або на додану вартість і акцизні збори.

Національний доход — найважливіший узагальнюючий економічний показник, що визначає такі фактори, як чисельність зайнятих, продуктивність праці, фондоозброєність, фондовіддача та структура участі галузей матеріального виробництва та сфери послуг у формуванні національного доходу.

Динаміка національного доходу значною мірою визначається характером розвитку насамперед промисловості та сільського господарства.

Особистий доход (ОД) — це доход, отриманий приватними особами. Він розподіляється на споживання, заощадження та виплату податків:

Доход кінцевого використання (ДК) — це частка особистого доходу, яка залишається після сплати індивідуальних податків. Він розподіляється на споживання та заощадження.

де В, — індивідуальні податки.

До індивідуальних податків належать: 1) податки з особистого прибутку; 2) податки на особисте майно; 3) податки на спадщину.

Валовий національний розміщений доход являє собою валовий національний доход (ВИД), збільшений на сальдо поточних трансфертів, отриманих резидентами даної країни з-за кордону (С) за відрахуванням поточних трансфертів, переданих резидентами даної країни за кордон (О):

ВНДР= ВИД + (С- О). (15)

Крім того, ВНРД можна отримати, якщо додати кінцеве споживання та національне збереження, яке дорівнює національному нагромадженню.

Чисте кредитування і чисте позичання являє собою різницю між джерелами фінансування інвестицій (F), валовим нагромадженням (ВН) та придбанням невиробничих нематеріальних нефінансових активів (Y):

ЧК/ЧЗ= F- ВН - Y, (16)

Національне багатство — це сума всіх активів країни за відрахуваннями фінансових зобов'язань.

Таким чином, результат прогнозу можна інтерпретувати як досить імовірний розвиток показника, що прогнозується в майбутньому за умови збереження у відносно незмінному вигляді всіх обставин, що визначали його розвиток у минулому. Використання СНР для макро-економічного аналізу та прогнозування дозволяє вивчити темпи економічного зростання та коливання економічної кон'юнктури, а також галузеву структуру економіки та її зміни за той чи інший період; проаналізувати структуру використання ВВП на кінцеве споживання, валове накопичення, чистий експорт.

Список використаноїта рекомендованої літератури

1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічної теорії: Підручник.— К.: Вища шк., 1995.— 471 с.
2. Дорошенко Л. С. Управление трудовыми ресурсами: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 1997.- 60 с.
3. Калина А. В., Конева М. И., Ященко В. А. Современный экономический анализ и прогнозирование (микро- и макроуровень): Учеб.-метод, пособие.— 2-е изд.— К.: МАУП, 1998.— 272 с.
4. Ковалевский А. М. Техпромфинплан в новых условиях и типовая методика его разработки.— М.: Экономика, 1968.— 247 с.
5. Кравченко Ю. И., Цыба Г. £. Прогнозирование и планирование макроэкономики: Учеб. пособие.— Кременчуг: Изд. центр "Сербо", 1997.— 189 с.
6. Кулян В. Р., Юнькова Ε А Эконометрия: Учеб. пособие.— К.: МАУП, 1997.— 68 с.
7. Методические вопросы создания системы норм и нормативов / Под ред. В. В. Соколова.— М.: Экономика, 1983.— 192 с.
8. Панасюк Б. Концептуальні основи економічного прогнозування і планування // Економіка України.— 1996.— № 5.— С. 7 —17.
9. Панасюк Б., Літвінов В. Система національних рахунків як модель економічного обороту // Економіка України.— 1993.— № 1.— С. 18—36.
10. Планирование экономического и социального развития СССР / Под ред. И. И. Ищенко.— К.: Выща шк., 1983.— 399 с.

1. B. Φ. Беседин, А. И. Москвин.— К.: Наук, думка, 1984.— 320 с.

1. Теория прогнозирования и принятия решений: Учеб. пособие / Под ред.C. А. Саркисяна.— М.: Высш. шк., 1977.— 351 с.
2. Типовая методика разработки техпромфинплана производственного объединения (комбината), предприятия.— М.: Экономика, 1979.— 448 с.