Сторінка
1

Соціально-економічна природа інфляції

Вступ

Актуальність роботи. Iсторично склалося так, що одна з нових й, у деякому вiдношеннi, найважливiша функцiя уряду полягає в тому, щоб стабiлiзувати економiку, тобто допомагати їй забеспечувати повну зайнятiсть ресурсiв i стабiльний рiвень цiн. Адже стабілізована економіка є основним рушієм розвитку політичних, культурних, технічних, виробничих, економічних і міжнародних відносин. Перед вченими-економiстами стоїть завдання глибоко й конкретно вивчати явища i тенденцiї у розвитку свiтової економiки. Одне з перших мiсць посiдає аналiз iнфляцiї та факторiв, що її обумовлюють.

Мета даної роботи – показати важливість і економічну небезпечність такого явища в економіці кожної країни як інфляція. Для досягнення мети необхідно вирішити такі завдання:

· з’ясувати суть, види і форми інфляції, а також її особливості;

· проаналізувати інфляцію в України та її особливості;

· проаналізувати динаміку в інфляційній ситуації України;

· розглянути всі можливі антиінфляційні заходи держави щодо вирішення проблеми інфляції в Україні та її наслідків;

Методологічні основи дослідження. При написанні курсової роботи були використані історичний, табличний, графічний та статистичний методи дослідження.

Інформаційно-статистична база. При написанні курсової роботи були використані наукові праці Геєця В., Кравченка С., періодичні матеріали, статистичні матеріали Міністерства статистики України (www.ukrstat.gov.ua)

В данiй роботi розглядаються деякi питання, пов’язанi iз стримуванням iнфляцiйних процесiв в економiцi, а саме: питання державного регулювання й контролю за цiнами та антиiнфляцiйного пiдходу до оподаткування. За своїм змiстом робота роздiлена на такi частини: у першому та другому пунктах аналiз зосереджений на механiзмi iнфляцiї та на її наслiдках як у соцiальнiй, так i в економiчнiй сферах; в останньому, третьому, пунктi дана характеристика реалiзацiї антиiнфляцiйної полiтики в Украiнi.

Саме розгляду інфляційних процесів, зокрема чинників, що спричиняють інфляцію, в перехідній економіці і буде присвячено цю роботу. В роботі будуть розглянуті ці чинники в дії на прикладі України та розвитку інфляції в її межах протягом 1991-1998 рр.

1. Сутність і форми інфляції

Під інфляцією часто розуміють хронічне зростання цін, що зумовлюється багатьма причинами як економічного, так і неекономічного характеру. Таким чином, інфляція як економічне явище дуже багатомірна і багатофакторна.

Інфляція є важливим чинником, що визначає внутрішню фінансову рівновагу в соціально-економічній системі й рівень життя населення. Типовим проявом інфляції є загальне підвищення цін і зниження курсу національної валюти.

У сучасних умовах інфляція в усьому світі носить хронічний, всеохоплюючий характер, зумовлений не тільки грошовими, але й негрошовими факторами. Інтенсивність інфляції, темпи зростання цін і доходів можуть бути різними. Повністю виключити інфляцію у ринкових умовах господарювання неможливо, мова може йти про керовану, регульовану інфляцію, що реально лише за умови системного, точного прогнозування інфляційних процесів. Як зазначає академік В.Геєць: „Коригувати рівень інфляції треба відповідно до конкретної ситуації, узгоджуючи його з усіма іншими складовими, спрямованими на стимулювання економічного піднесення … „ [2,17]

Причини інфляції різноманітні, вони діють як у процесі виробництва, реалізації товарів, так і при зміні маси й швидкості обороту грошей. Як правило, в основі інфляції лежить невідповідність грошового попиту й товарної маси. Диспропорції між попитом і пропозицією, перевищення доходів над споживчими витратами можуть зумовлюватись дефіцитом державного бюджету, надмірним інвестуванням ( обсяг інвестицій перевищує можливості економіки ), випереджальним підвищенням заробітної плати порівняно із зростанням виробництва й продуктивності праці тощо.[3,15]

Розрізняють внутрішні й зовнішні причини виникнення інфляції.

До зовнішніх причин належать скорочення надходжень від зовнішньої торгівлі, від’ємне сальдо зовнішньоторгівельного й платіжного балансів.

Внутрішні причини інфляції – деформація народногосподарської структури, яка знаходить свій вияв у суттєвому відставанні галузей споживчого сектора при гіпертрофованому розвитку галузей важкої індустрії, особливо військового машинобудування; диспропорції між споживанням і нагромадженням: незбалансованості на споживчому ринку; відсутності антиінфляційного регулювання тощо.

Для України характерні як внутрішні, так і зовнішні причини інфляції, переважно зумовлені інфляцією витрат (зросли ціни на сировину, паливо, комплектуючі вироби тощо )[5,9]

В економiчнiй науцi розрiзняють iнфляцiю попиту й iнфляцiю витрат. У першому випадку iнфляцiю викликає надлишок грошей, доходiв й попиту, в другому - зростання витрат на виробництво товарiв та послуг.

Iнфляцiя попиту спостерiгається, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенцiал економiки, пiдносячи цiни, щоб зрiвноважити пропозицiю i попит. Покупцi конкурують за обмежену пропозицiю товарiв, що призводить до зростання цiн.

Спочатку сукупнi витрати недостатнi i обсяг валового нацiонального продукту (сукупної пропозицiї) значно вiдстає вiд свого потенцiйного рiвня за умови повної зайнятостi. У разi збiльшення сукупного попиту рiвень цiн не змiниться, бо буде вiдповiдно зростати й обсяг виробництва, тобто iнфляцiя поки що буде вiдсутня. Це пояснюється тим, що iснує велика кiлькiсть незалучених у виробництво трудових i матерiальних ресурсiв, якi ще можна залучити за iснуючих на них цiн. Поступово зростання попиту пiдштовхує розвиток сукупної пропозицiї. Для цього стану економiки притаманне повнiше використання ресурсiв, а тому їх запаси поступово скорочуються i вони стають дорожчими. Починається зростання цiн, тобто iнфляцiя. Цю інфляцiю називають передчасною, тому що вона починається до появи повної зайнятостi i повного використання виробничих потужностей у країнi.