Сторінка
1
ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА
У вересні 1939 року, після розгрому Польщі гітлерівською Німеччиною, в наш край з “визвольною місією” прийшли радянські війська. Жителі Саджавки стали громадянами Радянського Союзу.
Із встановленням радянської влади у селі заборонено діяльність усіх національних товариств, обидві читальні “Просвіти” перетворено на клуби, кооперативи – на державні харчові крамниці. Однак спроби нової влади заборонити ходити в неділю до церкви, організувати колгосп і осередок комсомолу цілковито провалюються, незважаючи на більшовицькі погрози.
У 1940 р. падають перші жертви сталінських репресій в Саджавці. Заарештовано члена ОУН Якова Михасюка, який гине в надвірнянській тюрмі. Органами НКВС схоплено молодого науковця і письменника Івана Давидяка, автора книги “Сила чи розум”, в якій він звинувачує Гітлера і Сталіна у загарбницькій політиці проти народів Європи. Обставини смерті цього талановитого саджавчанина невідомі до тепер. Репресовано і вивезено в Сибір голову саджавського товариства “Каменяр” Онуфрія Томащука та кооперативних діячів Степана Мельника й Федора Якуб’яка.
Та початок радянсько-німецької війни в червні 1941 р. перекреслив ворожі плани. Протягом 1941-1944 років Саджавка була окупована Німеччиною. Понад 500 саджавчан за цей період вивезено на каторжні роботи до Великого Рейху. На селян накладено високі податки у формі “контингентів”.
Незважаючи на терор нових окупантів, у Саджавці організовується під керівництвом ОУН відділ охорони села. Одночасно створюється спільно з сусідніми селами Самооборонний Кущовий Відділ (СКВ). Восени 1943 р. загони СКВ з участю саджавської боївки ОУН здобули без жодного пострілу місто Делятин [21; ].
Та не завжди обходилося без людських втрат. Восени 1942 р., тяжко поранений в перестрілці з гестапо, в селі вмирає провідний член ОУН Ілько Якуб’як. У 1943 р. під час здобування зброї від мадярських військових частин загинув член ОУН Михайло Михасюк – “Хорт”, а взимку 1944 р. в бою з німцями поблизу Середнього Майдану – Степан Джигринюк.
Багато юнаків із Саджавки поповнили військово-вишкільні курси в таборах УПА. 12 добровольців з нашого села у складі дивізії “Галичина” брали участь у боях під Бродами (1944 р.).
У 1944 році Саджавка два рази опинялася в смузі боїв між німцями і радянськими військами. У квітні цього року під час однотижневих боїв за Делятин Саджавка була зайнята Червоною Армією. Одразу розпочалися облави на вояків УПА. 24 червня 1944 р. село було відбите мадярсько-німецькими військами, та ненадовго. 28 липня 1944 р. німецька окупація Саджавки закінчилася, у селі знову встановлено радянську владу. 280 саджавчан було мобілізовано до лав Червоної Армії, з яких 85 чоловік загинуло на фронтах Другої світової війни. Багато опинилося в еміграції.
У Саджавці й навколишніх селах розгортається затяжна збройна боротьба Української Повстанської Армії проти московсько-більшовицького засилля, яка тривала до початку 1950-их років.
ІСТОРІЯ СЕЛА У СПОГАДАХ ОЧЕВИДЦІВ
“Епопея” перших сільських добровольців до українського війська.
“З приходом німців у 1941 році блиснула надія на краще завтра. В селі відроджуються всі Товариства й громадські установи. Проголошення у Львові 30 червня 1941 р. відновлення Української Держави сприймають мешканці села з великою радістю. На будинках читалень “Просвіти” повівають синьо-жовті прапори.
На недобре провірені чутки, що в Коломиї організується українська військова частина, в Саджавці коло читальні “Просвіти” збирається приблизно п’ятдесят добровольців, готових іти боронити своє державу. З-під “Просвіти” маршовим порядком ідуть до церкви, де священик відправив Богослужіння й поблагословив їх в дорогу, як воїнів української нації. Біля церкви зібралися сотні мешканців, щоб попрощатися й побажати їм успіху й добровольці від’їжджають возами до Коломиї.
В місті зустрічав їх комендант мадярської військової залоги з наказом вертатися назад, мовляв, ще не час на організацію українського війська. Так закінчилася “епопея” перших сільських добровольців”.
(М.Сербенюк “Саджавка над Прутом. – Гуцульщина, 1985, № 1).
ВИДАТНІ ПОСТАТІ САДЖАВКИ
Письменник і науковець Іван Довидяк
Іван Миколайович Давидяк народився у Саджавці в 1907 році. Навчався у Краківському університеті, який закінчив 1939 року. Здобув звання магістра філософсько-історичних наук.
Був автором десяти книг, зокрема повісті “Над Прутом”. У 1933 р. написав і видав у Львові книгу “Сила чи розум”. У ній І. Давидяк на основі дійсних фактів писав, що в СРСР проводились масові вбивства народу.
Готував до захисту докторську дисертацію. Однак із встановленням в 1939 р. радянської влади в Західній Україні шлях до наукової діяльності молодому науковцю було закрито.
23 вересня 1940 р. Івана Давидяка було заарештовано НКВС і відправлено спочатку до Ланчинської, а згодом до Станіславської тюрми. Він був звинувачений у наклепах на СРСР та агітації проти комуністичної партії. В тюрмі зазнав жахливих тортур.
20 грудня 1940 р. Станіславський обласний суд виніс вирок – засудити Давидяка І.М. до позбавлення воді в далеких таборах. Про його подальшу долю ніяких документальних слідів немає.
Однак старожили Саджавки розповідають, що в 1941 р., після приходу німців, мати Івана Давидяка знайшла свого замордованого сина, коли розкопували могили жертв більшовицького терору біля Надвірної.
Так було знищено невинну талановиту людину, яка хотіла жити і працювати для України.
(Із нарису Галини Христан “Йому дзвони не грали”. – “Страгора”, Львів, 1994).
“В людському суспільстві повинна панувати справедливість і розум, а не диктатура, бо диктатура використовує народ в цілях егоїзму диктатора”.
(Іван Давидяк, “Сила чи розум”).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
1. Складіть хронологічну таблицю “Саджавка у період Другої світової війни”.
2. Запишіть спогади старожилів села про те, як жили і боролися мешканці Саджавки у період воєнного лихоліття.
3. Чим можна пояснити активний спротив саджавчан встановленню радянської влади у нашому краї в 1939 та 1944 роках?
4. Які втрати понесла Саджавки у роки Другої світової війни? Знайдіть у Книзі пам’яті Івано-Франківської області імена саджав чан, що загинули на фронтах цієї війни.
5. Підготуйте повідомлення про життєвий і творчий шлях письменника та науковця Івана Давидяка.
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ КРАЄЗНАВЧОГО ПОШУКУ
1. Наведіть приклади мужності і героїзму саджавчан-учасників визвольних змагань 1940-50-х років.
2. Підготуйте повідомлення про легендарних повстанців Михайла Москалюка (“Спартана”) та Василя Пеньківського (“Сича”).
Завантажити реферат