Сторінка
3
У жовтні 1919 року в Кам’янці-Подільському в обіг вийшла банкнота у 25 крб. Виготовили її за ескізом Антона Приходька, хоча певний час вважали, що автор малюнка Олександр Красовський. З лицьового боку вгорі — дата «1919». У центрі «25 карбованців» — «козак з мушкетом», а ще вище — «тризуб» і текст «Знак Державної Скарбниці». Підпис Директора Державної Скарбниці — «Лебедя-Юрчика». Праворуч по вертикалі надрукована серія і номер.
Зворотний бік схожий на 25 карбованців, випущених у Києві Центральною Радою. Середину займає овал з зображенням жіночої і чоловічої голів, угорі над ними — «25 карбованців». Внизу — «Фальшування карається по закону». Рослинний орнамент. Водяний знак «зірки».
Пробний знак УССР у 50 карбованців 1919 р. майже позбавлений документальних підтверджень, тому може викликати у недосвідченого боніста сумніви у своєму фактичному існуванні. Чи не містифікація це? Боністам відомі так звані фантастичні бони міфічних емітентів, що випускалися в капіталістичному світі спеціально для заможних колекціонерів. Особливо багато їх було в роки Першої світової війни.
На знаку в 50 карбованців з лицьового боку вказано назву емітенту: «Грошовий знак Української Соц.(іалістичної) Радян.(ської) Республ.(іки)». Як відомо, таку назву радянська Україна одержала після 6 січня 1919 р., коли Український радянський уряд ухвалив конституцію.
На знаку поставлена дата «1919». Але коли саме виготовлено цей пробний знак? На початку 1919 р. майже всю Україну було звільнено від австро-німецьких окупантів і встановлено більшовицький режим. Український радянський уряд розпочав відновлення зруйнованого війною господарства. Уряд РСФСР надавав допомогу, Україні були передані в кредит великі суми. Всього на початку 1919 року було одержано 1 млрд. карбованців. Але грошей бракувало. Це був період небувалої інфляції, викликаної воєнною інтервенцією і громадянською війною.
У лівій частині знаку з лицьового боку, внизу, — підпис наркома фінансів М. Литвиненка. Це допомагає нам з’ясувати період випуску пробного знака в 50 карбованців.
Уряд України робив усе, щоб зміцнити політичне й економічне становище в республіці. Одним із таких заходів було введення до складу Раднаркому окремих представників партії боротьбистів (українських лівих есерів), які заявили про визнання радянської влади. Так, постановою ВУЦВК від 12 травня 1919 року до складу Раднаркому введено М.Литвиненка на посаду наркома фінансів. При ньому й були зроблені пробні примірники українських совєтських 50 карбованців.
З лицьового боку знака — серп і молот у променях сходу сонця та гасло «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!» (російською та українською мовами). По боках герба УССР, прийнятого Конституцією 14 листопада 1919 року, дві гілочки — лаврова і дубова. Під гербом — велика цифра «50» і номінали знаку російською і українською мовами «пятьдесят карбованцев». Внизу знаку — текст українською мовою: «Грошовий знак Української Соц.(іалістичної) Радян.(ської) Республіки».
На зворотному боці — постать робітника, що спирається на шестерню, з молотом на плечі на тлі заводу. На передньому плані — якір з ланцюгом. Так невідомий художник зобразив зв’язок республіки з морським господарством. У віньєтці — лозунг «Пролетарии всех стран, соединяйтесь!». Праворуч угорі знака — «Ходит наравне с кредитными билетами», у центрі — «50 карбованцев», нижче — «Подделка карается по закону». На постаменті вази — дата «1919».
Українські пробні 50 карбованців могли бути підготовлені в період з 12 травня 1919 року, коли М. Литвиненка було призначено наркомом фінансів України, по 22 травня 1919 року, коли була надіслана телеграма-директива В. Леніна Українському Раднаркому.
Така коротка історія грошового знака 1919 року в 50 карбованців Радянської України, не випущеного в обіг. Він залишився в кількох пробних примірниках, які зберігаються у боністів України, їх немає в державних архівах України.
Нарівні з радянськими рублями в обігу залишалися і знаки УНР у 10 та 50 карбованців.
Усього ж, за моїми підрахунками, від кінця 1917 р. до кінця 1920 р. випущено українських грошей на суму 19,5 млрд. гривень (у карбованцях — 9,75 млрд.) В обігу були 24 різних паперових грошових знаки. Ці банкноти являли у своїй більшості зразок гарного, зі смаком, фахово досконалого оформлення, адже були виконані з використанням мистецьких мотивів української народної творчості й національних традицій. Проте слід зазначити, що як на міжнародній біржі, так і на внутрішньому ринку курс української валюти мав неодмінно впасти. Це, звичайно, не через те, що вона була українська. Становище самої держави було невизначеним до кінця, непевним. Залишається тільки дивуватись, що українські гроші тримались на досить солідному рівні. За короткий період «незалежності» Україна робила відчайдушні спроби провадити свою самостійну фінансову політику, що реально ставило б її в ряд економічно спроможних європейських держав.
Лише втрата державності призвела до остаточного зникнення української валюти з історичної арени. Радянський уряд спеціальним декретом оголосив українські гроші незаконним засобом платежів на всій території УССР. Але ще довго більшовикам довелося воювати з українською гривнею, караючи тих, хто продовжував нею користуватися. У деяких реґіонах, особливо на західних землях, гривні ходили аж до 1921 р.
Процеси, що відбувалися тоді в Україні, досить схожі на ті, які вона переживає сьогодні. Отже, українським боністам не завадило б ретельно дослідити цей історичний період. Наші архіви можуть зберігати багато документів, які годилося б оприлюднити, щоб надалі уникнути помилок, про які нагадує нам історія.
Завантажити реферат