Сторінка
1

“Великдень в нашому селі” (Лісний Хлібичин)

Є кілька легенд на тему, чому Великдень називається "Великий День". Одна з них записана була колись на Слобожанщині:"Великдень називається так тому, що в той час, коли Христос народився, сильно світило сонце і стояли такі довгі дні, що теперешніх треба сім зложити, щоб був один тодішній. Тоді, було як зійде сонце в неділю вранці, то зайде аж у суботу ввечері. А як розп`яли Христа - дні поменшали. Тепер тільки царські ворота в церкві стоять навстіж сім днів ."

Величний, свiтлий день прийшов до нас iз Нового Завiту, а саме слово "Пасха" походить вiд назви старозаповiтного свята, яке вiдзначали iудеї в пам'ять про звiльнення вiд єгипетського полону. Пасхальний агнець євреїв став прообразом Христа, тому Христос ще iменується Агнцем Божим, Агнцем Пасхальним, Пасхою. За бiблiйним сюжетом, Iсус Христос воскрес рано-вранцi, i це воскресiння супроводжувалось великим землетрусом: то ангел небесний вiдвалив камiнь вiд дверей Гробу Господнього. На свiтанку жiнки - мироносицi Марiя Магдалина, Марiя, мати Якова та Соломонiя прийшли до гробу з ароматами, щоб обмастити тiло Iсуса, але побачили вiдвалений камiнь i порожнiй гроб, i тодi схвильованим жiнкам з'явився ангел i сповiстив про Воскресiння Господнє. На урочистому богослужiннi в цей день велично лунає:

Що ж то за свято — Великдень? Сьогодні воно має й іншу назву — Пасха. З'явилася ця назва в кінці 1-го тисячоліття, коли на українську землю прийшло християнство. Цей день вважається днем воскресіння Ісуса Христа. Та саме свято народилося набагато раніше. Про це розповідає міф.

Се є найдавніше свято в Україні. Зародилося воно сім тисяч років тому, коли, за легендою, і "плуг упав з неба"! А було так . Жили троє братів-мисливців: Тур, Пан і Яр. і Зібрались вони якось на полювання. Вийшли в степи неозорі, а жайворонки так розспівалися, що аж небо дзвенить. Вражено зупинився Яр і мовив:

— Не хочу я, братове, турів полювати, молодих биків стрілами поціляти, а хочу оце поле зорати та засіяти зерном, та зібрати врожай, та хліба напекти людям на здоров'я.

Тільки-но він отаке проказав, як з неба опустилися золотий плуг і золоте ярмо. І гукнув старший брат Тур:

— Се моє!

Хотів схопити плуга — аж він полум'ям зайнявся. Відсахнувся в страхові Тур.

— Се моє! — прокричав середульший брат. Але і йому сахнуло полум'я в лице.

— Ні, братове, се моє, — всміхаючись, мовив Яр.

Він підійшов і взяв золоте ярмо, накинув на пару волів, що паслися поблизу, запріг їх у плуга золотого і проорав першу в світі борозну. А потім — Другу, й десяту, і соту. Засіяв поле полтвою — пшеницею дикою, і зросла вона буйним колосом. Зібрав урожай Яр, і борошна намолов, і спік першу хлібину, і другу, й десяту, і соту. І людей частував. І навчив їх орати, сіяти й хліб ростити. За все те великі боги Вирію взяли його до себе і скупали в Озері Живої Води. І став Яр — Ярилом, богом весняних робіт і родючості. І спускався він на землю в той весняний день, коли можна було засівати землю зерном. І то був ВЕЛИКДЕНЬ. Тобто Великий День хлібороба. Святий День.

Дата святкування Пасхи встановлюється наперед і кожен рік припадає на різні дні - з 22 березня по 25 квітня за старим стилем.

До Великодня вiруючi готуються сiм тижнiв Великого Посту - одного з найсуворiших постiв. Цi тижнi називалися седмицями, упродовж яких царськi ворота, пiвнiчнi та пiвденнi ворота в алтарi не зачиняються на вiдзнаку того, що Син Божий своїм воскресiнням вiдчинив ворота до Царства Божого.

Свiтле свято Воскресiння супроводжується урочистими обрядами, до яких готуються протягом цiлого тижня: прибирають, бiлять оселi, печуть паски або “бабки”, фарбують крашанки, розписують писанки.

Паски, як правило, випiкають в четвер iз пшеничного борошна на яєчних жовтках. В суботу жiнки фарбують крашанки в лушпиннi з цибулi. Крашанки можна фарбувати в рiзнi кольори, але перевагу надають червоному, який символiзував кров Iсуса Христа. Нашi пращури вiрили, що в свяченому яйцi мiститься 40 милостей i Дух Святий. Шкаралупу з першого посвяченого яйця несли до рiчки й кидали у воду, "щоб допливла до рахманiв i сповiстила, коли Великдень".

Починають розписувати писанки з початком Великого посту. Для цього треба мати спецiальний писачок - бляшану трубочку з отвором на кiнцi, розтоплений вiск, свiчку та анiлiновi фарби. Яйце має бути вимите, гладеньке, бiле, без цяточок i плям. Його трохи нагрiвають, щоб вiск добре чiплявся. До писальця закладають вiск i нагрiвають над свiчкою, i тодi легенько водять те писальце по бiлому чистому яйцю.

Легенда розповiдає, що Марiя Магдалина, проповiдуючи Христову науку, зайшла аж у двiр римського iмператора Тiберiя, дала йому в дар червону крашанку зi словами: "Христос воскрес!" - i вже тодi почала свою проповiдь. За її прикладом пiшли iншi християни й почали в день святої Пасхи обдаровувати один одного крашанками й писанками.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Краєзнавство, етнографія, етнологія»: