Сторінка
7
У назві розділу II Конституції України та у багатьох його статтях вживаються терміни «людина» і «громадянин». Вони нерідко стоять поряд, однак зміст їх не тотожний. Багато норм розділу II Конституції починаються словами «кожен має право». Такий підхід узгоджується із законодавчою практикою міжнародного співтовариства. За загальними нормами міжнародно-правових актів невід'ємні (природні) права і свободи кожної людини, незалежно від наявності у неї громадянства певної держави, повинні поважатись кожною державою. Ця гуманна норма закріплена у ст. 26 Конституції, за якою іноземці та особи без громадянства мають такі ж права, свободи і обов'язки, як і громадяни України (за деякими винятками). Разом з тим, лише громадянам України надається право участі в управлінні державними справами, об'єднання в політичні партії, право на мирні демонстрації, мітинги, збори, походи тощо. Обов'язок військової служби також покладається лише на громадян України. Це зумовлено необхідністю захисту державного суверенітету, незалежності, створення гідних умов життя громадянам держави.
Держава - організація політичної влади в суспільстві, яка виражає інтереси і волю пануючого в ньому частини населення (зокрема, певного класу), здійснює управління суспільними процесами за допомогою загальообов‘язкових норм (правил) поведінки і механізму їхнього впровадження в життя.
Правова держава - це держава підпорядкована праву, в якій дії її органів влади і службових осіб здійснюються на засадах конституційності й законності, а також підконтрольні незалежним судам.
Поняття "правової держави" означає :
1) піднесення прав і свобод людини і громадянина до рівня прямого конституційного захисту;
2) розмежування законодавчої і виконавчої влади і утвердження принципу конституційності в державі і праві;
3) юридичне обмежене урядування;
4) судовий конституційний контроль за діями державних структур.
ЦЕ ДЕРЖАВА, В ЯКІЙ ЮРИДИЧНИМИ ЗАСОБАМИ РЕАЛЬНО ЗАБЕЗПЕЧЕНО МАКСИМАЛЬНЕ ЗДІЙСНЕННЯ, ОХОРОНА І ЗАХИСТ ОСНОВНИХ ПРАВ ЛЮДИНИ
Як демократична держава:
а) забезпечує послідовне здійснення принципу народовладдя (демократична виборча система);
б) має розвинуту систему прав і свобод людини і громадянина;
в) діє за принципом розподілу влад із залученням демократичного механізму зняття суперечностей між окремими гілками державної влади;
г) гарантує і забезпечує демократичний статус органів місцевого самоврядування тощо.
Б) Як соціальна держава :
а) визнає людину як найвищу соціальну цінність; б) правовими методами забезпечує здійснення принципу соціальної справедливості;
в) підтримує розвиток соціальної активності населення;
г) здійснює соціальне орієнтовану політику: разом із захистом соціальної слабкої частини населення всіляко сприяє розвитку не забороненої законом соціальної активності членів суспільства, у тому числі підприємницької діяльності;
д) закріплює в чинному законодавстві ефективну систему державних соціальних служб, які повинні на практиці здійснювати соціальний захист населення, і надає цим службам статусу пріоритетних у складі державного апарату.
Як правова держава:
а) закріплює в Конституції принцип верховенства права;
б) на конституційному рівні забезпечує обов’язковість створення ефективного механізму практичного захисту прав і свобод людини і громадянина;
г) забезпечує реалізацію у державі усіх прав і свобод людини і громадянина, що закріплені у міжнародних актах, ратифікованих Україною.
Реальна цінність права завжди пов’язана з цінностями держави. При цьому цінність права витікає не із його зв’язку з державою, взятою самою по собі, а з його зв’язку з особою. Вимірюється вона тим, чи забезпечує право , і якою мірою , гармонічний та прогресивний розвиток особи, розширення її свободи.
Українська держава повинна мати таку систему ознак
формування концепції правової держави та її реалізація передбачають:
Þ аналіз витоків теорії .правової держави та її філософської основи,
Þ дослідження зарубіжних концепцій правової держави, конституцій країн, що закріпили створення правової держави за мету свого розвитку,
Þ переоцінку економічної ролі держави в умовах ринкових відносин,
Þ перегляд взаємовідносин держави і суспільства, невтручання держави у вирішення тих питань, що належать до компетенції громадських формувань,
Þ вдосконалення національно-державних відносин, відповідність законів потребам суспільства і особи, принципам Права як синоніма Правди, Праведності,
Þ розробку процедур і механізмів щодо розв’язання конфліктів між різними суб’єктами,
Þ високу правову і політичну культуру членів суспільства.
Л І Т Е Р А Т У Р А
Артамонов С.Д. Правовое государство: Монтескье до наших дней // Вестник СССР. - 1990.
Богуцький П. Поняття правової держави та методологічний підхід до проблем й формування. Київ: Право України. - 1996. - №4.
Вісник Конституційного Суду України. Київ. - 1998. - №3.
Медведчук В. Сучасна українська національна ідея і питання державотворення. Київ: Україна. -1997.
Опришко В. Державно-правовова реформа в Україні: основні напрямки. Київ: Право України. - 1998. - №1.
Теорія держави і права (под ред. В.В.Копейчикова). Київ: Юрінком. - 1997.
Шемшученко Ю. Проблеми розбудови української державності. Київ: Право України. - 1997. - №1.
Завантажити реферат