Сторінка
19
У наслідок більшість прокурорських функцій стали підмінятися контролюючими органами.
Головне ж містять в тому, що самі контролюючи органи довгий час залишались не в полі зору прокурорського нагляду, деякі із них, і, насамперед, податкові, санітарні, цінові, органи держспоживзахисту та інши, частіш за все ухиляються від покладених на них обов’язків у борьбі з окремими правопорушниками.
Органи прокуратури стали більш звертати увагу за датриманням заборони займатися підприємніцькою діяльністю робітникам органів державноі влади та управління, війсковослужбовцям та посадовим особам, які по вироку суду позбавленні таких прав, чи мають непогашену чи незняту судимість за корисні злочини.
Уявляється доцільним закріпити положення про те, що всі матеріали про кримінальні правопорушення виявлені державними органами повинні направлятися тільки у прокуратуру. Сьогодні такі вимоги містяться лише у відношенні контролюючих органів.
Слід не лише піднести активність прокурорів, а й усіх правоохоронних органів щодо організаціі прти діі злочинносиі та порушенням законністі. Маючи унікальний досвід практичного застосування законів, органи прокуратури повинні більш грунтовно та поглиблено аналізувати спільно з іншими фахівцями практику не лише з позиціі виявлених недоліків, а й встановлення причин, чому не працює той чи інший закон, чому немає тих результатів, які очикувалися і заради яких і приймаються відповідні закони.
Прокуратура-це орган нагляду за додержанням законів у боротьбі зі злочинністю, яку повинні вести професіонали міліціі, служби безпеки, Державного митнього комітету і охорони кордону, органів податковоі та контрольно-ревізійноі служб тощо, що прямо приписується ім законом.
Ще одним недоліком чинного законодавства про прокурорський нагляд є відсутність в законі інституту чітких підстав прокурорсько- наглядськоі діяльності. Прокурорський нагляд- різновид прокурорськоі діяльності, тому він потребує точного визначення свого вихідного моменту, юридичного факту, який породжує обов’язок прокурора вживати необхідні заходи[63].
Нині обгрунтовується доцільність створення в системі органів прокуратури нових підсистем, зокрема організаціі спеціалізованих природоохранних прокуратур та прийняття положень про них. В Украіні вже створено кілько десятків природоохоронних прокуратур на правах міжрайонних, а у найбільш несприятливих з екологічноі точки зору регіонах – на правах областних прокуратур. У деяких прокуратурах утворені підрозділи по нагляду за виконанням природоохоронного законодавства або ці функціі покладено на конкретних осіб.
Практика створення природоохоронних прокуратур заслуговує на увагу, оскільки іх працівники найбільш кваліфіковано здійснюють нагляд за додержанням екологічного законодавства, яке є багатогранним. Однак при цьому виникає потреба у чіткому розмежуванні загальноі і спеціальноі компетенціі цих прокуратур. Доцільно розробити Положення про природоохоронну прокуротуру, яке має бути затверджене наказом Генерального прокурора Украіни.
Це сприяло б усунню дублювання під час здійснення цими прокурорами іх правомочності, більш оперативному виявленню порушень у різних сферах суспільних відносин.
Отже потрібний чи не потрібний буде прокурорський нагляд у правовій державі – покаже життя. Поки ж очевидно, що будівництво правововоі держави – це досить тривалий процес. Правова держава характеризується тим, що в ній править Закон.
**********************************************************
Висновки
1. Контрольно-наглядові органи державної влади у Конституції України, законах України та у більшості науково-правової літератури не розглядається як система органів, що утворюють самостійну гілку державної влади
2. Особливості формування і функціонування цих державних органів не дозволяють їх віднести повною мірою до будь-якої з конституційно визначених гілок державної влади.
До контрольно-наглядових органів влади України можна віднести:
Конституційний Суд України
Прокуратуру України
Державні інспекції (податкова, пожежна, екологічна і т.ін.)
3. Крім цього, контрольно-наглядові функції властиві таким державним органам як Антимонопольний комітет України, Національний Рада по телебаченню і радіомовленню і деякі інші органи державної влади.
4. Значимість даних органів надзвичайно велика. Вони сприяють процесу формування і функціонування системи “стримувачів і противаг”, як елемента принципу “розподілу влад”. У такий спосіб ця структура державних органів сприяє усуненню узурпації влади.
5. Визначення контрольно-наглядових функцій держави не тільки як самостійної гілки влади, але і встановлення місця і ролі цієї гілки влади в структурі функціонування законодавчої, виконавчої і судової влади.
6. Характерною рисою даних понять є подібність змісту цих визначень. Так, поняття “нагляд” визначається як спостереження або спостереження з метою перевірки, а поняття “контроль” - як перевірка, спостереження з метою перевірки .
7. Що стосується сфер суспільних відносин стосовно котрих контроль і нагляд не повинні бути застосовані і не застосовується як форма примусового впливу, то серед них можна виділити такі: особисте життя людини; мирна діяльність партій, і інших об'єднань громадян; мирні збори громадян; відношення з приводу листування, телефонних розмов, телеграфної або іншої кореспонденції; свободи пересування людини.
8. Конституційний Суд є контролюючим органом влади, але не наглядовим так, як у його функції входить рішення питань про відповідність Конституції України законів і інших нормативних актів держави, що розглядаються тільки по зверненнях суб’єктів означених Конституцією України.
9. За Конституцією України прокуратурі приділяється окремий розділ сьомий, а це означає, що прокуратура не входить у будь-яку гілку влади і становить систему державних органів, діяльність яких створює самостійну форму державних функцій.
10. Найбільш ефективним було б об’єднання усіх контрольно-наглядових органів влади в єдину структуру. Така гілка влади має бути незалежною від інших гілок влади, а якщо і залежною, то лише у питанні формування цієї структури.
Завантажити реферат