Сторінка
2

Відкриття другого фронту. Звільнення народів Західної Європи від німецьких окупантів

Експедиційні сили США і Англії переважали сили німців у 2,5 рази в людях, у 2,7 рази в танках і в 22 рази по авіації. 25 червня союзні війська почали наступ. Важкі бомбардувальники, які не відзначались точністю влучення, часто кидали бомби на американські позиції. У результаті однієї із таких помилок загинув генерал Л. Макнейєр. Командувачем американської армії був генерал Б. Монтгомері.

До 6 серпня американські війська при підтримці загонів французьких сил Опору оволоділи півостровом Бретань. 7 серпня німецькі війська перейшли в контрнаступ і відтіснили американців на 15 км. 25 серпня американо-англійські війська вийшли на рубіж рік Сени і Лаури. Одночасно загони Опору, які нараховували до 500 тис. чол., звільнили Тулузу, Ліон.

Кульмінаційним пунктом боротьби стало повстання в Парижі, яке почалось 19 серпня 1944 р. У рядах повсталих було 35 тис. чол. До них приєдналась поліція, яка нараховувала 50 тис. чол. У сукупності це було значно більше німецького гарнізону. Повсталі зайняли мерію, громадські будови. На допомогу повсталим на прохання де Голя американці направили до Парижа дві бронетанкові дивізії.

25 серпня почався заключний штурм пунктів, де знаходились оточені німці. Увечері того ж дня німці капітулювали.

Після звільнення Парижа почались бойові дії на півдні Франції. У числі звільнених міст були Марсель, Тулон, Гренобль. Це сталося упродовж кінця серпня – початку вересня 1944 р.

Головним результатом відкриття Другого фронту союзних армій було звільнення Франції і Бельгії. При цьому німці втратили 400 тис. чол. і 1300 танків. Союзні армії з 6 червня до 11 вересня втратили 40 тис. вбитими із 2,1 млн. учасників операції “Оверлорд”.

На Квебекській конференції У. Черчілль і Ф. Рузвельт обговорювали питання вторгнення на територію Німеччини, завершення звільнення Італії і виходу на Балкани.

17 вересня 1944 р. почались бойові дії в Голландії і Рурській області. Співвідношення сил було на користь союзників. На 26 вересня союзні війська просунулись на 80 км. і були зупинені німецькими військами. 23 листопада американські війська вступили у Страсбург. Невдовзі увесь Північний Ельзас був очищений від німецьких військ. Німці активізували обстріл ракетами-снарядами Антверпена, Льєжа

Значну допомогу союзним військам у виконанні ними визвольної місії надав Рух Опору у Франції, Бельгії, Нідерландах. В цілому, у Західній Європі обстановка для союзників залишалась складною. Вони мали деякий успіх у бойових діях у Центральній Італії, але змушені були витримувати контрнаступ німецьких військ в Арденнах і Ельзасі. Гітлер запланував і розпочав наступ своїх військ з метою створити для союзників “новий Дюнкерк” і заставити їх піти на укладення миру. Конкретно ставилось завдання розгромити американські і англійські сили на північному сході від лінії Антверпен-Брюссель-Бастонь.

16 грудня 1944 р. німецькі війська почали наступ. Через 3 дні вони просунулись вперед на 30-40 км. 25 грудня наступ німецьких військ через стомленість і втрати солдатів, припинився. 31 грудня почався наступ німецьких військ в Ельзасі.

У. Черчілль звернувся до Сталіна з проханням розпочати у січні 1945 р. крупний воєнний наступ на фронті Вісли. Сталін вирішив надати допомогу союзникам. Наступ, який планувався на 20 січня, був перенесений на 12 січня від Балтійського моря до Балкан. Німецькі війська були відкинуті далеко на Захід. “Другий Дюнкерк” для англійців та американців не відбувся. Німецька армія потерпіла поразку в Арденнах.

Німецькі фашисти вчинили страшні злочини проти народів окупованих країн. Їх мета полягала у фізичному знищенні народів, слов’янських особливо. Місцями масового знищення людей стали концентраційні табори, у т. ч. Дахау, Заксенхаузен, Бухенвальд, Равенсбрюк, Флосенбюрг, Освенцім, Люблін і багато інших. Важка фізична праця, голод, тортури і, в кінцевому рахунку, смерть більшості із них були сутністю життя людей у концтаборах. В історію концтабори увійшли під назвою “табори смерті”. Сотні тисяч дітей у віці від грудної дитини і до 16 років були також знищені в концтаборах.

Звільнення країн Східної Європи від німецької окупації здійснила Червона Армія. Оскільки ця проблема є предметом історії слов’янських народів, ми лише зауважимо, що попри те, що СРСР мав свої плани щодо їх майбутнього державного устрою, для східнослов’янських народів у тій конкретно-історичній обстановці то було реальним порятунком їх від знищення фашистськими окупантами. Радянські війська поклали кінець їх стражданням і жертвам. Тому-то слов’янські народи зустрічали Червону армію як визволительку і надавали їй усіляку допомогу.

Якими були економічні можливості держав антигітлерівської коаліції на завершальному етапі війни? Промислове виробництво в США виросло порівняно з 1938 р. на 40%. В 1944 р. в США було виплавлено 81,3 млн. т сталі, видобуто 619,8 млн. т вугілля, вироблено електроенергії 279,5 млрд. кВт год. На потреби війни США витратили 315,2 млрд. доларів У 1944 р. США випустили 96,4 тис. літаків, збудували кораблі водомісткістю 26043 тис. т, Число безробітних зменшилось до 700 тис. чол.

На президентських виборах 1944 р. Ф. Рузвельт в четвертий раз здобув перемогу. 12 квітня 1945 р. Ф. Рузвельт помер. Антигітлерівська коаліція понесла велику втрату. Віце-президент Г. Трумен замінив Ф. Рузвельта на посаді президента США. Він виступив за твердий курс у відносинах з СРСР.

Становище англійської економіки не було таким стабільним, як американської. Нестача сировини і людських ресурсів стримували її зростання.

Промисловість Канади продовжувала швидко розвиватися, її промислова продукція на 1945 р. виросла в 2,5 рази порівняно з 1939 р. Вона давала для країн антигітлерівської коаліції в 1944 р. 94% нікелю, 75% азбесту, 32% алюмінію. Канада поставляла Англії 72% необхідного їй бекону, 52% пшениці, 35% рибних консервів та ін. Окрім того, економіка Канади за роки війни випустила 15 тис. літаків, 50 тис. танків, бронемашин, 4 тис. воєнних кораблів. Цю продукцію вона постачала в Англію і Радянський Союз.

Радянський Союз усі промислові потужності спрямував для забезпечення фронту необхідною продукцією. У 1943 р. наступив перелом у випуску воєнної продукції і по кількості і по якості. У 1944 р. виробництво воєнної продукції в СРСР зросло порівняно з 1940 р. більш ніж у три рази. Воєнні витрати складали 52,2% проти 59,5% у 1943 р.

У 1944 р. на роботу в промисловість і будівництво було залучено більше 1 млн. чол. Всього в народному господарстві у 1945 р. працювало 28,3 млн. чол. Більше половини із них були жінки. Поступово відроджувалось сільське господарство, транспорт, промисловість у районах, звільнених від німецької окупації.