Сторінка
6
А назви вулиць з чітко вираженим місцевим значенням передаються перекладом.
Приклад:
Вулиці: “Boulevard des Italiens” – “Італійський бульвар”
„Boulevard Sevastopol“ – “Севастопольський бульвар”
Парки: “Bois de Boulogne” – “Булонський Ліс”
“Champs Elysees” – “Єлисейські Поля”
Прізвисько історичних особистостей, які входять до власного імені перекладаються на мову перекладу.
Приклад: “Карл Великий” – “Karl the Great”, “Філіп Гарний” – “Charlemagne”, “Марія Кровава” – “The Blood Marry Queen”, і т.д.
Назви ж сучасних часописів, навпаки, передаються транслітерацією, і цим підкреслюють свою приналежність до певної країни: “Юманіте”, “Морнінг Стар”, “ЧікагоТаймз”, “Мундо Обжеро”.
А от що найбільше нас цікавить, це спосіб передачі особових імен та прізвищ, при якому зберігається певна семантика – тобто вибір транслітерації чи перекладу, обумовлюється традицією, з якою не можуть не рахуватися перекладачі навіть у тих випадках, коли вони мають справу з вигаданими іменами чи прізвищами.
Приклад: Герой Мопассана “Туан” за прізвиськом “Toine-ma-Fine” та “Brulot” в перекладі Г.Рачинського постають як “Туан-Моя-Маска” та “Жженка”. В іншому його творі торгівельне судно “Notre Dame des Vents” в перекладі Л. Толстого називається “Богородиця Вітрів”.
Фразеологічні засоби та їх переклад
Фразеологічні питання та загальна проблема різної сполучуваності слів в різних мовах є надзвичайно важливими як для практики так і для теорії перекладу. Вони пов’язані з різними смисловими та стилістичними функціями, що виконуються в різних мовах словами однакового предметного значення та в різних сполученнях.
До питання перекладу фразеологічних зобів підходили такі відомі вчені як В.В.Виноградов, Б.А.Ларін, Шарль Баллі, А.І.Смірніцкій, Н.Н.Амосов та багато інших. Вони всі пропонують свої класифікації фразеологічних одиниць, що ґрунтуються на власному досвіді.
Першим хто спробував класифікувати та систематизувати явища фразеології був швейцарський лінгвіст Шарль Баллі, що в своїй книзі “Французька стилістика” протипоставив область фразеології свободному компонуванню слів і встановив два головних види словесних комплексів – “фразеологічні групи” та “фразеологічні з’єднання”( у кожній з шістьма підгрупами).
Далі це питання глибоко вивчав радянський фахівець В.Виноградов, який у своїй класифікації фразеологічних одиниць, окрім власних сполучень передбачає три основних типи фразеологічних одиниць в порядку пониження степені тісноти зв’язку між компонентами: “фразеологічні зрощення, фразеологічні з’єднання та фразеологічні сполучення (стійкі).
Б.А.Ларін підійшов до цього питання з історичного боку і навів власну класифікацію: 1) змінні словосполучення , до яких входять стійкі фразеологічні сполучення(згідно термінології Виноградова); 2) стійкі метафоричні словосполучення, що чітко виділяються “наявністю стереотипності, традиційності та метафоричного переосмислення, відходу від першочергового значення, змогою висловлювання іншими словами”; 3) ідіоми, що відрізняються від попередньої групи “більш деформованим, скороченим, більш далеким від першочергового складом(лексичним та граматичним), та замітним послабленням тієї семантичної членороздільності, що і обумовлює метафоричність”, іншими словами – мотив до значення тут втрачений.
Переклад ідіом
Як на одну з ознак ідіом, часто вказують на їх “неперекладність” або “неперекладність в буквальному розумінні”. Але таке твердження теж немає сенсу, бо “буквальний зміст”, тобто пряме значення слів, що входять до складу ідіоми не сприймається носіями мови(наприклад: “з’їсти собаку на якійсь справі”).
Ідіоми однієї мови можуть відповідати, за своїм змістом, цілим ідіомам іншої мови, не співпадаючи з ними за словарним змістом, і таким чином бути їм перекладом.
Приклад:
“Cat my dogs” – “от тобі на”, “ оце так”
“It rains cats and dogs” – “ йде злива”
Треба пам’ятати, що існують “”стійкі” та “змінні метафоричні зрощення”, що мають у своєму складі слово, яке не відноситься до ідіоматичності, і таким чином, навіть при неможливості відтворення всіх або деяких слів – перекладаються.
“To be an apple of somebody’s eye” – “бути чиїмсь любимчиком”
Франц. “Fiare four” – “сісти в калюжу”
Підсумовуючи це, скажемо, що ідіоми, точніше їх значення, перекладаються стійким метафоричним сполученням.
Переклад стійких метафоричних зрощень, в тому числі прислів’я та приказок
Так як стійкі метафоричні зрощення можуть представляти різну ступінь мотивованості, прозорості внутрішньої форми та національної специфічності, то частина їх може вимагати від перекладача приблизно такого ж підходу як ідіоми, роблячи необхідним вибір відповідності, далекого за прямим змістом слів, а частина допускає переклад, близький до їх прямого значення.
Перший випадок може бути проілюстрований перекладом:
“the cat did it” - “їй богу не я”(зробив це), дослівно – “ це зробив кіт”
“a bon chat bon rat” – “на ловця і звір біжить” або “великому кораблю велике плавання”
франц: “ a mauvias rat mauvias cat” – “спіймала коса камінь”(буквальне значення – “на дурного пацюка – дурний кіт треба”
Приклади на другий випадок:
“to see somebody through” – “ бачити людину наскрізь”
“to do the room” – “прибирати в кімнаті”(дослівно –“робити кімнату”)
“to buy a cat in the sack” – “купити кота в мішку”
Щодо способів перекладу прислів’їв та приказок, то тут можна провести аналогію з перекладом слів, що виражають специфічні реалії.
Створення подібної іншомовної приказки стає необхідним тоді, коли в ній згадуються характерні історичні факти, географічні назви, які роблять неможливим використання вже готової приказки.
Приклад:
Французька приказка “Paris ne sést pas fiaten un jour” вимагає перекладу “Париж не один день будувався”, а іспанська “No so gano Zamora en uno hora” – “Самора не за одну годину була завойована”, і не допускають вживання вже існуючої російської приказки “Москва не за один день була збудована”.
Висновок
Отже, у даній роботі ми визначили, що таке “наукова фантастика”, звідки походить сам цей термін, хто були найвидатнішими представниками цього жанру і розглянули деякі їх твори як приклади. Ми визначили, з яких компонентів складається мова наукової фантастики і як її необхідно перекладати для того, щоб твір був цікавим, не нехтуючи авторським словотвором. Адже лексика наукової фантастики – це явище виняткове, унікальне, це саме те, що разом із задумом автора складають ту гілку з найсоковитішими плодами, яких так всі прагнуть скуштувати. У роботі було опрацьовано 350 одиниць перекладу НФ.
У праці були розглянуті та наведені приклади труднощів, з якими може зустрітися перекладач, і якщо він їх не впізнає, то загубить лексичне забарвлення твору чи зробить ситуацію незрозумілою для читача. Мова йде про стійкі та змінні словосполучення, що при дослівному перекладі викликають у фахівців посмішку, чи роздратування, чи сором за своє невміння.