Сторінка
1

Англійська мова (загальна інформація)

Англійська мова - друга в світі за кількістю людей, що нею розмовляють (після китайської). Для 400 мільйонів людей англійська - рідна мова, ще для 300 мільйонів - друга мова, також 100 мільйонів володіють нею, як іноземною. Англійська мова належить до германської гілки індоєвропейської родини мов. З германський мов найближча до англійської фризька. Також близька нижньосаксонська мова, поширена на сході Нідерландів та на півночі Німеччини. Менше спільного з датською , афрікаанс та німецькою. У лексиці англійської багато запозичень з французької мови (Романська гілка), що зумовлено норманським завоюванням Англії.

Вона є державною, або другою державною у 45 країнах (для порівняння: французька державна у 27 країнах, іспанська - у 20, арабська - у 17): в Антігуа та Барбуда, Австралії, Багамах, Барбадосі, Белізі, Бермудах, Ботсвані, Брунеї (з малайською), Камеруні (з французькою), Канаді (з французькою), Домініканській республіці, Фіджі, Гамбії, Гані, Гренаді, Гайані, Індії (з хінді), Ірландії (з гельською), Ямайці, Кенії (з суахілі), Кірібаті, Лесото (з сохо), Ліберії, Малаві (з чева), Мальті (з мальтійською), Маврикію, Намібії (з африкаанс), Науру (з науруанською), Новій Зеландії, Нігерії, Пакистані (з урду), Папуа Новій Гвінеї, Філіппінах (з тагальською), Пуерто-Ріко (з іспанською), Сент-Крістофер та Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент та Гренадінах, Сенегалі (з французькою), Сейшельських островах (з французькою), Сьєрра-Леоне, Сінгапурі (з малайською та тамільською), ПАР (з африкаанс, гхоза, зулуською), Суринамі (з голандською), Свазіленді (зі свазі), Танзанії (з суахілі), Тонга (з тонганською), Тринідаді та Тобаго, Тувалу, Уганді, Виликій Британії з залежними територіями, Сполучених Штатах з залежними територіями, Вануату (з французькою), Західному Самоа (з полінезійською), Замбії, Зімбабве.

У результаті поширеності англійської усім світом виник ряд її національних варіантів, особливо вирізняється американська англійська (American English), що має значні відмінності від британської (British English) у вимові, інтонації та лексиці. Інші: австралійська англійська, канадська англійська, карибська англійська, ямайська англійська, ньюфаундлендська англійська, новозеландська англійська, південноафриканська англійська, сінгапурська англійська (Singlish), малазійська англійська (Manglish).

Також існує кілька субмов (жаргонів, арго), перш за все це кокні (Cockney) та афроамериканський жаргон (AAVE, Ebonics), яким розмовляють деякі афроамериканці.

Історія

Англійській мові не передувала єдина давньоанглійська мова. Англійська склалася в результаті взаємодії діалектів германських племен, що переселялись в Британію з континенту у V-VI століттях, починаючи з 449 року. Британія з І тисячоліття до Р.Х. була заселена кельтами, які теж прийшли туди з континенту. Перші завойовницькі походи у Британію робив ще Гай Юлій Цезарь (55 та 54 роки). Після розпаду Римської імперії, римляни покинули острови, і їх замінили германці. Головним чином, це були племена, предки яких (за Тацитом) належали до інгвеонської групи дрібних західногерманських племен і заселяли територію, що прилягала до Північного моря (тевтони, кімври, англи, авіони, варіни, фризи та ін.).

У ІІ столітті ряд інгвеонських племен об'єднався в племінний союз саксів (Sachsi < *Sachsnotas 'Schwertgenossen, побратими по мечу'). В експансії приймали участь головним чином англи, сакси та юти. У переселенні також дани та франки. Спочатку вони виступали як найманці, але вже у VII столітті, відтісняючи кельтські племена на захід та північ, вони створюють ряд власних германських королівств (Нортумбрія, Берніція, Дейра, Ліндсей, Мерсія, Східна Англія, Ессекс, Вессекс, Сассекс, Кент). У IX-X столітті виникає об'єднане королівство. Країна отримує назву Англія (Angel-Land > England).

Англосаксонський діалект цих племен розвинувся у давньоанглійську мову. Саме через це давньоанглійську часто звуть англосаксонською. На мову помітно впливали діалекти споріднених скандинавських племен, що з кінця VIII століття вчиняли багаточисленні напади на острови та створювали на східному узбережжі свої поселення. У 1016 році Англія опинилась під владою датського короля. До появи письма на основі латинської графіки (під впливом ірландських християнських місіонерів) англосакси користувались германськими рунами. В Англії вони продовжували використовуватись до Х століття.

Посилення політичної ролі Вессекського королівства у ІХ-Х століттях сприяло формуванню англійської літературної мови на базі відповідного діалекту. У 1066 на острови вторглись нормани, під чиєю владою англосакси знаходились 400 років. Цей період був пов'язаний зі встановленням англо-французької двомовності (пор. з періодом Київської Русі - давньоукраїнсько-старослов'янська двомовність) та з активним і довготривалим впливом французької мови на англійську. Французька була мовою аристократів, англійська - мовою простого народу.

У добу Ренесансу давньоанглійська перейшла у середньоанглійську. Літературні норми сформувались на базі мови Лондону у кінці ХІІІ - на початку XIV століття. Завдяки впровадженню книгодрукування (з 1476 року) було закріплено багато традиційних написань, що не відображали живої вимови. Кінець XV століття століття вважається періодом виникнення сучасної англійської мови (великою мірою завдяки Шекспіру). У 1755 Семюель Джонсон опублікував перший англійський словник.

Ось зразки текстів різних періодів:

Давньоанглійська (англоскасонська):

Her on thissum geare com Cnut mid his here and Eadric ealdorman mid him ofer Temese into Myrcum aet Cregelade, and wendon tha to Waerincwicscire innan thaere middan wintres tide and heregodon and baerndon and slogon eal thaet hi to comon. tha ongan se aetheling Eadmund to gaderigenne fyrde. Tha seo fyrd gesomnod waes, tha ne onhagode heom tharto buton thaet waere thaet se cyng thaer mid waere and hi haefdon thaere burhware fultum of Lundene. Geswicon tha thaere fyrdinge, and ferde him aelc man ham. Tha aefter thaere tide tha bead man eft fyrde be fullan wite thaet aelc man the fere waere for aegewende, and man sende to tham cynge to Lundene and baed hine thaet he come ongean tha fyrde mid tham fultume the he gegaderian mihte. (з "Англосаксонської хроніки" 1016 року).

Середньоанглійська:

Here bygynneth the Book of the Tales of Caunterbury Whan that Aprill, with his shoures soote The droghte of March hath perced to the roote And bathed every veyne in swich licour, Of which vertu engendred is the flour; Whan Zephirus eek with his sweete breeth Inspired hath in every holt and heeth The tendre croppes, and the yonge sonne Hath in the Ram his halfe cours yronne, And smale foweles maken melodye, That slepen al the nyght with open eye- (So priketh hem Nature in hir corages); Thanne longen folk to goon on pilgrimages (з "Кентерберійських оповідань" Джефрі Чосера XV століття)

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3 


Інші реферати на тему «Іноземна мова»: