Сторінка
2

До питання про базові макроекономічні тотожності

Відповідальність за монетарну політику в країні покладено на центральний банк, який визначає і контролює пропозицію так званих резервних грошей, або грошову базу. Враховуючи, що рахунки центрального банку країни також мусять бути збалансованими, формування резервних грошей відбувається відповідно до активів центрального банку країни – фактично кожен раз, коли центральний банк отримує чи формує свої активи (зокрема, купівля чи продаж державних цінних паперів на відкритому ринку, кредиту­вання держави чи комерційних банків, купівля-продаж іноземної валюти, надходження чи повернення ресурсів міжнародних фінансових інститутів) і проводить їх оплату шляхом створення зобов’язань, утворюються резервні гроші.

Така ідеологія відображається через наступну ключову макроекономічну тотожність, що зв’язує грошову базу (MВ) з чистими внутрішніми (NDA)*[1] та зовнішніми (NFA) акти­ва­ми центрального банку країни:

MВ = NFA+ NDA.

З цієї тотожності випливають такі наслідки:

– скорочення зовнішніх активів центрального банку (зокрема, проведення валютних інтервенцій на підтримку національної валюти) за інших рівних умов означає і скорочення пропозиції грошей;

– при скороченні чистих зовнішніх активів і бажанні утримати сталою пропозицію грошей необхідним є нарощування внутрішніх активів (з небезпекою розкручування інфляційної спіралі);

– приплив капіталів у економіку є чинником нарощування пропозиції грошей з тенден­ціями до зміцнення національної валюти.

Звичайно, справедливі і „зворотні” твердження щодо зростання чистих зовнішніх і внутрішніх активів, необхідності розширення грошової бази тощо. Через пропозицію грошей центральний банк країни може впливати на економічну активність у країні, що є серцевиною монетарної політики загалом.

Активність центрального банку країни на валютних ринках відноситься до так званих інтервенцій, і такі інтервенції можуть бути двох типів – стерилізаційні та нестериліза­ційні. Особливістю стерилізаційних інтервенцій є те, що, купуючи чи продаючи іноземну валюту і впливаючи при цьому на обсяги резервів, центральний банк не допускає суттєвих коливань у пропозиції резервних грошей (що випливає з тотожностей). Зазвичай, це дося­гається зміною внутрішніх активів, насамперед, через так звані операції на відкри­тому ринку (відповідним чином продаж чи купівля державних цінних паперів). У випадку нестерилізаційних інтервенцій центральний банк просто проводить купівлю-продаж іноземної валюти, не піклуючись особливо про динаміку грошової бази.

Подібний механізм спрацьовує у випадку дисбалансів у рахунку поточних операцій платіжного балансу. Так, у випадку дефіциту (негативного сальдо рахунка поточних операцій платіжного балансу, тобто імпорт перевищує експорт) центральний банк змушений продавати валюту економічним агентам для забезпечення імпортних платежів. Як наслідок (див. тотожності), грошова база має тенденції до зниження. Якщо ж централь­ний банк воліє стерилізувати ефект дефіциту, то необхідно розширити внутрішнє кредиту­вання на величину втрат резервів. Типовою стерилізаційною операцією в такому випадку стає купівля державних облігацій у обсягах, еквівалентних втратам міжнародних резер­вів, спровокованих платіжним дефіцитом.

Таким чином:

D MВ = D NFA+ D NDA = 0, або D NDA = – D NFA.

Вказані макроекономічні тотожності є основними для визначення впливу зовнішнього сектора на монетарний сектор, а також для аналізу сучасних потреб стимулювання пото­ків товарів і капіталів, пов’язаних з ними ризиків у глобалізованому світі, тобто необхідне врахування їх у заходах економічної політики, спрямованої якнайшвидше на входження України у сучасне світове економічне середовище.

Література:

1. Послання Президента України до Верховної Ради „Європейський вибір” – Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002–2011 роки. – К., 2002.

2. Врублевський В., Хорошковський В. Нова Україна: виклики ХХІ століття / Україн­сь­ке суспільство на порозі третього тисячоліття. – К.: Ін-т соціології НАН України, 1999. – С. 70–85.

3. Вальдман Л. Об экономической ситуации в США. – http://www.fark.ru/cgiin/-go.pl?to=http://www.polit.ru/event/2004/11/04/aster.html&week=200446&id=19520_ view&uid=101

4. Глобализация: взгляд с периферии: Аналитический доклад / В. Грановский и др. – К.: АГТ, 2002. – 62 с.

[1] * У більшості випадків внутрішні активи центрального банку своєю основною складовою відбивають вимоги економічної політики, яку здійснює уряд країни.