Сторінка
2

Удосконалення інструментів оцінки рівня накладних витрат виробничих підприємств

По-друге, перевищення розрахункового значення накладних витрат над фактичним свідчить не про потребу в їх збільшенні, а про ефективність виробничо-господарської діяльності. Також можна говорити про можливість розширення виробництва або здійснення капіталовкладень, але для однозначного висновку щодо управління грошовими потоками необхідно залучити результати аналізу відповідних показників.

По-третє, в рамках системи управління витратами оптимізаційні заходи спрямовуються на усі види витрат, як на умовно-змінні, так і на умовно-постійні. І хоча в сучасній літературі [5] обґрунтовуються рекомендації щодо першочерговості аналізу і оптимізації умовно-постійних витрат, оптимізація умовно-змінної складової операційних витрат також сприятиме виконанню умов формули (8).

Таким чином, обмежувальним чинником рівня накладних витрат відповідно формули (8) пропонується вважати відповідність фінансових показників підприємств задовільному значенню коефіцієнта Бівера у вигляді, представленому в формулі (1). На підставі висновків про доцільність залучення довгострокових і поточних зобов'язань та фінансування капіталовкладень, а також з огляду на те, що встановлення накладних витрат відбувається значною мірою на підставі адміністративного рішення і, відповідно, може коригуватися без суттєвої оптимізації технології та організації виробництва, порядок визначення заходів щодо запобігання можливої неплатоспроможності підприємства складатиметься з наступних послідовних етапів:

1. визначення доцільності досягнутого рівня довгострокових та поточних зобов'язань підприємств;

2. оцінка фінансової залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування;

3. оцінка необхідності запланованих обсягів капіталовкладень;

4. дослідження можливості виконання умов формули (1) шляхом коригування накладних витрат;

5. дослідження можливості оптимізації умовно-змінних і прямих умовно-постійних операційних витрат.

За умов отримання незадовільних результатів по двох перших позиціях виникає потреба в оптимізації структури або умов обслуговування зобов'язань, в іншому випадку виконання умови максимального рівня накладних витрат згідно формули (8) можливе лише шляхом оптимізації капіталовкладень та операційних витрат.

Запропонований підхід щодо оперативної оцінки рівню накладних витрат сприятиме, на думку автора, запобіганню можливої неплатоспроможності підприємства шляхом впорядкування адміністративних рішень стосовно накладних витрат.

Одночасно моніторинг динаміки показника може виступати сигнальним інструментом при прийнятті рішень щодо капіталовкладень, кадрових заходів, оптимізації системи оплати праці тощо.

Список літератури

1. Методичні рекомендації по виявленню ознак неплатоспроможності підприємств і ознак дій по приховуванню банкрутства, фіктивного банкрутства або доведення до банкрутства, затверджені Наказом Міністерства економіки України від 17.01.2001 р.

2. Кононенко О. Аналіз фінансової звітності. – X.: Фактор, 2002 - 144 с.

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №2 „Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. №87 // Национальные стандарти бухгалтерского учета.- 2000 - С. 12-33.

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку №3 „Звіт про фінансові результати”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999 р. №87 // Национальные стандарти бухгалтерского учета.- 2000.- С. 34-50.

5. Хасан-бек Р.М. Анализ производственно-хозяйственной деятельности предприятий. -К.: Международный институт менеджмента, 1996.-215 с.