Сторінка
2

Методичні підходи до виявлення основних механізмів обмеження опортунізму управлінців

3. Законодавчі й нормативно – правові. Необхідні для складання відношенського контракту.

Головним принципом мінімізації опортунізму ми визначили недопущення конфлікту, оскільки, на наш погляд, основою опортунізму є конфлікт інтересів. Наприклад, обов'язок повідомляти про отримані результати сполучається із зацікавленістю їхнього приховання.

Наступним методом мінімізації опортунізму можна виділити погрозу поглинання. Це один з найдійовіших механізмів попередження опортунізму з боку менеджерів, але й у неї є досить серйозні обмеження, у чинність чого завжди залишається якась зона безкарного опортунізму. Між власником і менеджером в ідеалі повинна існувати гармонія в процесі обміну інформацією - відкритий доступ по обидва боки, негайне повідомлення у випадку зміни інформації й т.д.

Але менеджери, діючи опортуністично, проявляють це в різному ступені. Хтось більше схильний до навмисного обману, хтось менше. Це створює інформаційну асиметрію, що значно ускладнює завдання корпорації, тому що у випадку відсутності опортуністичної поведінки будь-яка поведінка могла б підкорятися деяким правилам. У цьому випадку нейтралізацію опортунізму можна здійснити такими ж діями, які попереджають його виникнення, або, як було сказано вище, складанням такого контракту, у якому обидві сторони погодили б всі моменти, по яких вони не довіряють один одному. Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Визначення методів локалізації опортуністичної поведінки дало нам можливість виявити фактори, що обмежують опортуністичну поведінку.

Виділимо наступні фактори:

1) Конкуренція на ринку капіталу. Так як цей ринок дає можливості власникам часток капіталу оцінювати ефективність конкретної корпорації, причому практично при нульових витратах.

2) Важливим методом локалізації є ринок послуг менеджерів, тому що існує ринок відособлених менеджерів.

Оскільки система досить прозора, то відомо, які менеджери скільки одержують, відомі також результати діяльності очолюваних ними корпорацій. І рада директорів конкретної корпорації, орієнтуючись на два показники - об'єктивну вартість корпорації й винагороду менеджерів, - може встановлювати деяку рівноважну ціну за послуги вищого менеджменту однакової якості з виправленням на специфіку цієї корпорації.

Ринок послуг менеджерів змушує менеджерів поводитися менш опортуністично, тобто вкладати більше коштів у дивіденди, у капітальну вартість корпорації.

3) Конкуренція між командами менеджерів. Конкуренція проявляється в поглинаннях фірм. Якщо фірма довгий час діє неефективно, її капітальна вартість знижується, дешевшають її акції, і поглинання такої фірми стає здійснити усе легше й легше. Команда менеджерів, фірму якої поглинули, при цьому виявляється на вулиці, і навряд чи їй удасться швидко знайти нову роботу. Даний фактор - конкуренція між командами менеджерів - також змушує їх поводитися менш опортуністично.

Детально розглянемо основні механізми обмеження опортунізму управлінців. Відмітними характеристиками якого є:

1) Зовнішні механізми контролю.

До цих механізмів ми пропонуємо віднести:

а) ринок готової продукції;

б) ринок праці керуючих;

в) фондовий ринок;

г) ринок поглинань;

д) контроль із боку великих кредиторів;

є) контроль із боку державних органів.

2) Внутрішні механізми контролю керуючих характерні контролем з боку акціонерів і контролем з боку ради директорів;

3) Стимулюючі контракти ми розглянули як спосіб рішення проблеми агентських відносин.

Основний принцип подолання опортунізму полягає в тому, щоб не створювати конфліктів інтересів.

Список літератури:

1. Боді Зві, Мертон Роберт. Фінанси.: Пер. з англ.: Підручник. - М.: “Віл`ямс”, 2000. – 592 с.

2. Булатов А.С. Экономика: Учебник. – 2 – е изд., переаб. и доп. – М.: БЕК, 1997. – 816 с.

3. Макаров А.М. “ Ответственное взаимодействие групп интересов как условие развития предприятия».