Сторінка
4

Розподіл і перерозподіл чистого доходу і продукту

6. Міжнародно-правове регулювання за допомогою ратифікованих ВРУ міжнародних конвенцій на рівні ООН, ЄС, дво- та багатосторонніх угод України з іншими державами світу з надан­ням пріоритету міжнародним еколого-правовим нормам у процесі реалізації (застосування), сприяння гармонізації екологічного законодавства із принципами права світового співтовариства, трансформування засад еколого-правового регулювання на рівень міжнародного публічного та приватного права.

7. Регулювання екологічних правовідносин нормами забезпечувальних галузей законодавства, які визначають підстави та особливості притягнення винних осіб до дисциплінарної, майнової та кримінальної відповідальності.

Головною метою всієї системи екологічного законодавства України, як і екологічного права в цілому, є забезпечення реалізації екологічних прав громадян та виконання ними предбачених законодавством обов'язків.

Екологічні права громадян України - це сукупність юридичних можливостей і засобів, які спрямовані на задоволення потреб громадян в галузі використання природних ресурсів, охорони оточуючого середовища і забезпечення екологічної безпеки, реалізації екологічних інтересів громадян.

Екологічні інтереси громадян - природні і соціально обумовлені потреби осіб у галузі використання природних ресурсів, які витікають із змісту екологічного законодавства і не забезпечені в сучасний період системою юридичних норм захисту. Задовольняються в процесі реалізації сукупності екологічних заходів: організаційних, технічних, економічних, превентивних і в процесі забезпечення екологічного правопорядку.

Види екологічних прав громадян України:

1) Галузеві:

• право на безпечне життя і здорове навколишнє середовище;

• право на отримання повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоров'я людей;

• право на участь у проведенні громадської екологічної експертизи;

• право на участь у розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

• на здійснення загального та спеціального природокористування.

2) Міжгалузеві:

• право на участь в обговоренні проектів законодавчих актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об'єктів, що можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища та пропозицій до державних та громадських органів, установ, організацій з цих питань;

• право на отримання екологічної освіти;

• право на об'єднання в громадські природоохоронні формування;

• право громадян на подання до суду на державні органи, підприємства, установи, організації та громадян про відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю і майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Право громадян на екологічну безпеку забезпечується загальнообов'язковістю законодавчих, управлінських, господарських та інших владних і неурядових структур дотримуватись норм екологічної безпеки.

Основними аспектами гарантій прав громадян на екологічну безпеку є: політичний, економічний, організаційний, науково-технічний, технологічний, освітньо-виховний, державно-правовий тощо.

Обов'язки громадян України в галузі охорони природи та природокористування, забезпечення екологічної безпеки та прийнятного для життя і здоров'я людей стану оточуючого природного середовища:

Загальні - передбачені Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища»:

• берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства;

• здійснювати діяльність з дотриманням вимог екологічної безпеки, екологічних нормативів та лімітів природокористування;

• не порушувати екологічні права та законні інтереси інших суб'єктів;

• вносити плату за спеціальне природокористування;

• сплачувати штрафи за екологічні правопорушення.

Спеціальні - передбачені системою екологічного законодавства, що випливають з умов права власності на природні ресурси, природокористування і реалізації громадянами еконебезпечної діяльності:

майнові:

• своєчасно вносити плату за забруднення навколишнього природного середовища та понадлімітне використання природних ресурсів;

• ефективно використовувати природні ресурси, здійснювати комплекс заходів по їх відновленню;

• здійснювати заходи щодо попередження негативного впливу діяльності на стан навколишнього середовища (забруднення, засмічення, виснаження);

• запроваджувати новітні технології, устаткування та методи діяльності, які неспроможні негативно впливати на стан природного середовища і здоров'я людей;

• компенсувати витрати на проведення екологічних експертиз;

немайнові:

• отримувати дозволи на здійснення діяльності, що може негативно впливати на стан природного середовища і здоров'я людей;

• передавати небезпечні в екологічному відношенні господарські та інші об'єкти на екологічну експертизу;

• дотримуватись висновків та рекомендацій державної екологічної експертизи;

• надавати органам екологічного контролю відомості про характер небезпечної для довкілля та життя і здоров'я людей діяльності;

• здійснювати первинний облік використання природних ресурсів, викидів і скидів;

• узгоджувати діяльність, що може завдати шкоди здоров'ю людей та природному середовищу, з іншими суб'єктами;

• оволодівати знаннями в області охорони природи, раціонального природокористування, взаємодії суспільства та природи та практичними навичками їх реалізації;

• дотримуватись правил і вимог правових режимів територій і об'єктів;

• сприяти діяльності органів екологічного контролю;

• виконувати розпорядження органів державного екологічного контролю.

Як наголошують О.С.Баб'як, П.Д.Біленчук та Ю.О.Чирва, в здійсненні правом екологічних функцій можна виділити чотири етани, які характеризують процес формування і матеріалізації в суспільних відносинах в галузі взаємодії суспільства і природи:

• формування державної волі на основі пізнаних законів суспільного та природного розвитку;

• реалізація державної волі в конкретних правових нормах, визначених на базі виявлених соціально-екологічних закономірностей, співвідношення економічних і екологічних інтересів у процесі регулювання господарської діяльності суспільства;

• спрямованість на організацію застосування та використання принципів права;

• спрямованість на досягнення відповідних еколого-правових результатів правового регулювання.

Екологічна функція права - складова його загальної соціальної функції, яка спрямована на регулювання суспільних відношень у сфері взаємодії суспільства та природи з метою забезпечення якості навколишнього природного середовища.