Сторінка
4
Розгляд історії взаємовідносин суспільства та природи дозволяє зробити висновок, що визначальним для їхнього характеру є пануючий в суспільстві спосіб організації людської діяльності, який визначає і спосіб освоєння природного простору, і ставлення до природи і, врешті-решт, характер відносин між людьми. Спосіб організації людської діяльності (технологія) пройшов у своєму розвитку ряд основних етапів: природна технологія первісних збирачів та мисливців, природо-згідна технологія землеробства та ремесла, неприродна технологія індустріального промислового виробництва.
Таким чином, в історії розвитку взаємовідносин суспільства та природи, взявши за критерій пануючий спосіб організації людської діяльності, можна вичленити такі основні етапи:
• етап природоподібної людської діяльності - період присвоєння готових продуктів природи, коли людина діє у своїх зовнішніх проявах як і будь-яка інша жива істота;
• етап природозгідної людської діяльності - період, коли в результаті накопичення знань про природу, людина переходить до пристосування природного середовища до своїх потреб і відтворює необхідні їй компоненти природи, узгоджуючи свої запити з пізнаними вимогами природи;
• етап «неприродної» (індустріальної) людської діяльності -період, коли з'являються машини і людина намагається підкорити природу, проголошуючи себе її «царем»{власне період формування та розгортання глобальної екологічної кризи, викликаної антропогенним втручанням у природні процеси і виникнення загрози глобальної екологічної катастрофи).
Сьогодні найбільш розвинуті країни переходять у своєму розвитку до нових, постіндустріальних технологій, що дає можливість говорити про наступний, четвертий етап у розвитку системи «суспільство-природа» - постіндустріальний, або нової природозгідності - період, коли головною метою виробництва стає інформація у широкому розумінні, коли машини замінюються системами машин і виникають реальні передумови запобігання глобальній екологічній кризі та подолання глобальної екологічної катастрофи.
Література :
1. Анучин В.А. Географический фактор в развитии общества. -М.,1982.
2. Воронков НА. Экология общая, социальная, прикладная. - М., 1999. -С.135-147.
3. Григорьев А.А. Экологические уроки прошлого и современности. - Л., 1991. - С.35-61.
4. Данилова Л.И. Взаимодействие общества и природы на ранних ступенях человеческого развития // Проблемы взаимодействия общества и природы. - М.,1983. - С. 124-134.
5. Екологія і культура / В.С.Крисаченко, С.Б.Кримський, М.А.Голубець та ін. Відп. ред. В.С.Крисаченко, В.Л.Храмова. -К., 1991. - С.76-108.
6. Енгельс Ф. Походження сім'ї, приватної власності і держави // Маркс К., Енгельс Ф. Твори, 2-е вид. Т.21. - С.23-171.
7. Крисаченко B.C. Екологічна культура. - К., 1996. - С.216-266.
8. Крисаченко B.C. Природные катастрофы: легенды, гипотезы, факты. - К, 1989.
9. Молъчак Я.О., Удалое В.Л., Зубович B.C. Глобальні катастрофи: Вчора, Сьогодні, Завтра. - К, 1998.
10. Основи соціоекології / За ред. Г.О. Бачинського - К., 1995. -С.13-20.
11. Платонов Г.В. Диалектика взаимодействия общества и природы. - М.,1989. - С.72-118.
12. Сидоренко Л.І. Сучасна екологія. Наукові, етичні та філософські ракурси: Навч. посібник. - К, 2002. - С.71-76.
13. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. - М., 1987. - С.155-172.