Сторінка
5

Кредит, суть, форми та значення в ринковій економіці

Мета комерційного кредиту —прискорити реалізацію товарів. Відсоток за комерційним кредитом, який входить в суму векселя, нижчий, ніж по банківському кредиту. Розмір комерційного креди­ту обмежений величиною вільних капіталів, що знаходяться у під­приємців.

Банківський кредитнадається володарями грошових коштів, позичальникам у вигляді грошових позик. Об'єкт банківського кре­диту - грошовий капітал. Позичальником може бути підприємець, держава, сектор домогосподарства. Кредитор — це володар (ко­ристувач) грошових коштів, насамперед банк.

Банківський кредит виходить за межі комерційного, оскільки він не обмежений напрямом, терміном та сумами, кредитних угод. Сфера використання банківського кредиту ширша: комерційний кредит обслуговує тільки обмін.товарів, а банківський — нагрома­дження капіталу, перетворюючи в капітал частину грошових дохо­дів і заощаджень населення.

Банківський кредит виступає, з одного боку, як позика капіталу, якщо позичальник використовує його для збільшення обсягу функ­ціонуючого капіталу, а з другого — як позику грошей— платіжних засобів, необхідних для погашення боргових зобов'язань.

Банківський і комерційний кредити тісно пов'язані між собою. Це зумовлено тим, що основою кредитної системи є комерційний кредит, що виявляється в наданні комерційними банками обліко­вого і акцептного кредитів, які пов'язані з обігом векселів. Комер­ційний кредит обслуговує рух товарів зі сфери виробництва у сферу споживання — виробничого та особистого, оскільки кре­дитуються не лише підприємства, а й споживачі.

З розвитком кредитної системи банківський кредит розвиваєть­ся швидкими темпами (порівняно з комерційним), в ньому відбува­ються суттєві зміни. Головна з них— зосередження зростаючої частки позикового капіталу у великих банках і використання знач­ної частки національних кредитних ресурсів провідними компанія­ми.

Споживчий кредит надається приватним особам. Його об'єктом, як правило, є товари довгострокового користування (меблі, авто­мобілі, холодильники, телевізори тощо), різноманітні послуги. Спо­живчий кредит виступає у формі комерційного (продаж товарів з відкладенням виплати через роздрібні магазини) і банківсь­кого (надання позик кредитними установами на споживчі цілі). Різновидом споживчого кредиту є довгострокові (на дуже довгий термін) позики приватним особам на купівлю або будівництво житла.

Державний кредит — це сукупність кредитних відносин, в яких позичальником або кредитором є держава чи місцеві органи влади. Вони позичають кошти на ринку позикових капіталів шляхом ви­пуску позик;через фінансово-кредитні установи. В провідних кра­їнах-доходи'від внутрішніх позик стали другим після податків дже­релом фінансування державних витрат. Заощадження населення, що:зберігаються в ощадному банку (якщо останній є державним), суми коштів, що залучені у населення за допомогою позик, а також кошти, мобілізовані страховою системою, в сукупності становлять внутрішній державний борг, Крім того, до державного боргу нале­жить також накопичений бюджетний дефіцит і зовнішні позички.

Державний кредит може виступати у різних формах. Напри­клад, натуральні позики (хлібні, цукрові), у вигляді цінних паперів, облігацій внутрішньої позики, казначейських зобов”язань та інших кредитних документів. Державні цінні папери може випускати як уряд, так і місцеві орга­ни, влади. Кредитна діяльність держави потрібна особливо в низь­корентабельних, але необхідних для відтворення галузях (житлове будівництво, -інфраструктура, сільське господарство тощо).

Міжнародний кредит — це рух і функціонування позичкового капіталу між країнами. Кредитні відносини існують не тільки все­редині: кожної країни, а й між державами як одна із форм міжна­родного руху капіталів. [4; 9]

3.2. Вид кредиту - це більш детальна його характеристика по організаційно-економічних ознаках, використовувана для класифікації кредитів. Єдиних світових стандартів при їхній класифікації не існує. Звичайно кредити класифікуються в залежності від:

§ стадій відтворення, що обслуговуються кредитом;

§ галузевої спрямованості;

§ об'єктів кредитування;

§ його забезпеченості;

§ терміновості кредитування;

§ платності та ін.

Кредит підрозділяється на види й у залежності від їхньої галузевої спрямованості. Коли кредит обслуговує потреби промислових підприємств, те це промисловий кредит. Буває також сільськогосподарський, торговий кредит. Галузева спрямованість кредиту часто знаходить своє втілення в державній статистиці ряду країн (окремо виділяються кредити промисловості, торгівлі, сільському господарству і т.д. ). По галузях поділяють кредити й окремі комерційні банки.

Класифікація кредиту обумовлена також об'єктами кредитування. Об'єкт виражає те, що протистоїть кредиту. Найчастіше кредит використовується для придбання різних товарів (у промисловості - сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, тара та ін. ,

У торгівлі - товари різноманітного асортименту, у населення - товари тривалого користування) і тут кредиту протистоять різні товарно-матеріальні цінності. У ряді випадків позичка видається для здійснення різних виробничих витрат. Наприклад, у сільському господарстві кредит у більшій частині направляється на витрати по рослинництву і тваринництву, у промисловості - на сезонні витрати (ремонт, підготовку до нового сезону виробництва сільськогосподарських продуктів і ін.).

Об'єкт кредитування може мати матеріально-речовинну форму і не мати її. Позичальник бере позичку необов'язково для нагромадження необхідних йому товарно-матеріальних цінностей. Кредиту тому необов'язково будуть протистояти конкретні види матеріалів. Позичка досить часто береться під розрив у платіжному обороті, коли в підприємства тимчасово відсутні вільні кошти , але виникають зобов'язання по різноманітних видах поточних платежів. Це можуть бути потреби, зв'язані з необхідністю платежів по виплаті заробітної плати персоналу підприємства, різних податків у федеральний чи місцевий бюджети, по внесках по страхуванню майна й ін. У цьому випадку кредит покриває недолік коштів чи розриви в платіжному обороті.