Сторінка
1

Вплив господарської діяльності людини на біосферу, прісна вода та її світове значення

Вплив господарської діяльності людини на біосферу

Біосфера – природна область розповсюдження життя на Землі з нижнім шаром атмосфери, гідросфери та верхнім шаром літосфери, які не зазнали техногенного впливу.

Велике значення для біосфери має кругообіг азоту, сірки, фосфору; діяльність людини прискорює їх кругообіг. Головна причина прискорення – використання фосфору у мінеральних добривах, що призводить до переудобрення окремих земельних ділянок. При еутрифікації – надудобренні відбувається бурхливе розмноження водоростей – „цвітіння” води. Така діяльність призводить до зменшення кількості розчиненого у воді кисню. Продукти обміну водоростей знищують рибу та інші організми. Промислові підприємства, двигуни внутрішнього згоряння, котельні, електричні теплові станції викидають в атмосферу багато нітратів, сульфатів. Потрапляючи на землю разом з дощем, вони утворюють „кислотні дощі”, які засвоюються рослинами або негативно впливають на їх розвиток і поражають їх. Щорічно в процесі господарської діяльності людини для створення первинної продукції біосфери використовують при фотосинтезі 1% води, що потрапляє у вигляді опадів. Людина тільки для побутових і промислових потреб використовує 20 мм опадів – 2,5% загальної їх кількості за рік.

З кінця XIX ст. інтенсивно будувались і продовжувжують будуваватися міста, інфікувались сільські райони, невиправдано знищувалися і знищуються ліси, болота, дикоросла рослинність, дикі тварини. Все це приводить до знищення різноманітних екосистем, накопичення відходів, які мінералізуються деструкторами. До кругообігу долучаються штучні речовини, що істотно порушують природний кругообіг. Безперервно зростає споживання енергії за рахунок енергоресурсів Землі(вугілля, нафта, газ), виникають і використовуються в значних обсягах транспорті системи, нарощують промисловий потенціал і використання природних ресурсів. Відбувається масове накопичення відходів, порушується кругообіг речовин, рідкі високотоксичні метали(ртуть, свинець, та ін) у значних обсягах розсіюються в компонентах біосфери. Внаслідок такої господарської діяльності людини біосфера замінена на техносферу. До цього значною мірою спричинилися такі фактори: демографічний вибух, урбанізація населення, науково-технічний прогрес, екологічно нераціональне ведення господарської діяльності, помилки в плануванні, слабкий контроль і управління справами навколишнього середовища, низький рівень природоохоронного законодавства й екологічної освіти та ін. Тут на особливу увагу заслуговує система екологічної підготовки інженерних кадрів, які несуть пряму відповідальність за неекологічність експлуатованих технологій і машин. Збалансованість взаємовідносин людини з видами, популяціями та спільнотами може бути досягнута за рахунок комплексних зусиль з боку людини шляхом екологічної регламентації господарської діяльності, цілеспрямованого, екологічно виправданого впливу на види, популяції та екосистеми, шляхом екологічного виховання підростаючих поколінь. Завдяки цьому може бути розв’язано багато проблем господарської діяльності суспільства:

1. інтесифікація виробництв ряду галузей;

2. збереження та заощадження сировини;

3. охорона історичних та архітектурних пам’ток;

4. збільшення часу експлуатації промислових та житлових комплексів;

5. збільшення тривалості життя та зниження захворюваності людей в умовах урбанізованого середовища, вдосконалення механізмів взаємодії суспільства і природи.

Безперервність життя на Землі забезпечується унікальною здатністю живих істот створювати і підтримувати внутрішнє середовище, здійснювати обмін речовин за зпадковістю своїм нащадкам. Взаємовідносини в людини з видами, полуляціями, спільнотами в наш час є екологічно небезпечними. Внаслідок цього відбуваються значні втрати врожаю через надмірне розмноження шкідників, значних збитків завдають живі організми сировині, матеріалам, техніці, будівлям та спорудам, скорочується чисельність та зникають окремі види тварин і рослин, виникає екологічний дискомфорт урбанізованого середовища, що поглиблює стресові ситуації, зростає рівень захворюваності людей.

Навколішнім середовищем – це частина земної природи, з якою людське суспільсто беспосередньо взаємодіє у своєму житті і виробничій діяльності. Сучасне розуміння взаємовідносин між людиною і довкіллям є ширшим порівняно з традиційним розумінням відносин”людина-природа” і “людина-навколишнє середовище”, оскільки відображає реальне середовище, яке оточує нас. Ми давно не живемо у природі, а перебуваємо у середовище антропогенно зміненому, трансформованому під вплив діяльності людини. Таким чином, відносини “людина-довкілля” дозволяють враховувати багатшу палітру людських зв’язків зі світом, аніж поєднання “людина-природа”.

З появою людей на Землі почався вплив їхньої діяльності на кругообіг речовин та енергетичгий обмін у біосфері. На відміну від інших організмів, людина – це особливий біологічний вид, який впливає на природу не лише процесами обміну речовин у живій природі, тобто біологічним обміном, а й трудовою діяльністю. Вплив її пов’язаний не тільки з ростом народонаселення, а й з технічною оснащеністю та вмінням організовувати працю.

Втручання людини в природніпроцеси в біосфері, маючи на увазі небажані для екосистем антропогенні зміни, можна поділити за такими видами забруднень:

· інградієнтне забруднення як сукупність речовин, кількісно чи якісно ворожих природним біоценозам (інградієнт – складова частина суміші);

· Параметричне забруднення, пов”язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища – одна з його властивостей, рівень шуму, радіації, освітленості);

· Біогенетичне забруднення, що полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

· Стаціально-деструкційне забруднення (стація – місце існування популяції, деструкція – руйнування) являє собою зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.

На території України екологічна криза почалавиявлятися ще з середини 50-х років ХХ ст. саме цей час умовно можна вважати початком безконтрольного періоду експлуатації біосфери, а отже, і її забруднення. Щорічно у природний обіг вводилось близько 1,5 млрд. тонн первинної сировини. Це майже 30 тонн на кожного громадянина України. У результаті цього обсяг накопичених відходів від добувної, енергетичної, металургійної та деяких інших галузей промисловості становить уже близько 85 млрд. тонн. Причина цього – відсутність придохоронних інституцій та застарілі технології. В Україні найбільша у світі розораність земель, безконтрольне використання великої кількості пестицидів, дві третини яких мають чіткий мутагенний ефект. Результати дослідів показують, що близько 40% усіх сільськогосподарських угідь мають слабку здатність до самоочищення, тобто спричиняють накопичення отруйних речовин у життєво важливрму шарі орного грунту. Все це підсилюється аварійним станом каналізаційних систем, що спричиняє викиди інфекційно небезбечних відходів, зниження загального гігієнічного рівня.