Сторінка
2

Вплив господарської діяльності людини на біосферу, прісна вода та її світове значення

Верховна Рада проголосила Україну зоною екологічного лиха на першому році існування нашої незалежної держави.

Господарська діяльність людини змусила її переосмислити ставлення до біосфери, почати глибоке вивчення походження та розвитку складних взаємозв’язків і процесів у навколишньому середовищі, шукати шляхи ефективної діяльності суспільства в біосфері.

Прісна вода та її світове значення

Вода є однією з найбільш необхідних і поширених речовин. Вода необхідна для зародження і підтримання життя, оскільки бере участь у кожному процесі, що відбувається у живих організмах. Вона є потужним розчинником, і живі організми використовують водні розчини для функціонування біологічних процесів. Вода входить до складу всіх організмів біосфери, в тому числі і до складу тіла людини. Вода є основою існування життя на землі. Крім цього вода виконує роль структурного компонента, розчинника і переносника поживних речовин учасника біохімічних процесів, регулятора теплообміну з навколишнім середовищем. Вода у біосфері перебуває у безперервному русі, бере початок у геологічному та біологічному кругообігах речовин. Вода – це життя, вона є основою існування життя на планеті. Загальний об’єм води на нашій планеті становить 1385 мільйонів кубічних кілометрів.

Без води не може існувати людська цивілізація, бо вода використовується людьми не тільки для пиття, а й для забезпечення санітарно-гігієнічних та промислово-побутових потреб. Вода використовується у багатьох технологічних процесах і є невід’ємною частиною багатьох промислових і переробних виробництв.

Лише незначна частина цієї води придатна для використання людиною. Абсолютна більшість цієї колосальної маси – це гіркувато-солона морська вода, не придатна для життя та технічного використання.

Лише 2,5% води є прісною – придатною для життя. Близько 69% від цієї кількості знаходиться в шапках полярного льоду і гірських льодовиках аба в підземних водоносних горизонтах, занадто глибоко для того, щоб відкачувати її при сучасній технології.

Об’єм прісної води, що є в розпорядженні людини для споживання, залежить від тієї швидкості, з якою джерела прісної води відновлюються або поновлюються в процесі глобального гідрологічного циклу, а не від загальної кількості запасів прісної води у світі. Щороку на материки і континенти осідає 133 000 куб. км води, 72 000 куб. км води випаровується знову в атмосферу. Щорічно 41 000 куб. км поновлюють водоносні пласти і повертаються річками чи іншими зливами в океани.

Найбільш ефективним виробником прісної води є гідрологічний цикл, однак він дуже неефективний як розподільник. Внаслідок цього складається ситуація, коли така багата на воду країна, як Канада, має надмірні запаси прісної води, що становить 122 000 куб.м на одну людину щорічно, а інші країни – лише 1200 куб. м на людину щорічно. Тому в багатих на воду країнах водні ресурси використовуються не повністю, тимчасом як інші часитини земної кулі, особливо південні, забезпечені водою недостатньо. Багато країн можуть затримувати лише деяку частину своїх потенційних водних ресурсів, що залежить віл здатності їх землі затримувати воду у водосховищах і від ступеня та стану їх інфраструктури.

Доступ ще більше ускладнюється конфліктами, що виникають у зв’язку з правами на воду в басейнах річок і озер, які належать двом або більше країнам, і на воду у водоносних пластах, що перетинають міжнародні кордони. Території реальних або потенційних водних конфліктів – долини рік: Ніл, Тигр, Євфрат, Ганг, Брахмапутра.

Найвищі показники зростання населення спостерігаються в засушливих країнах, багатьом з яких уже зараз не вистачає води. Очікується, що в третьому тисячолітті хронічна нестача прісної води буде спостерігатися в більшій частині країн Африки, Близького Сходу, в Північному Китаї, у частині Індії і Мексики, на заході Сполучених Штатів і в середньоазіатських країнах СНД.