Сторінка
1

Екологічна ситуація в Вінницькій області

Місце Вінницької області в економіці України визначається високим природно-ресурсним потенціалом та достатнім рівнем розвитку всіх складових народногосподарського комплексу: промисловості, в т.ч. енергетики, транспорту, та сільського господарства. В межах області виділяються два основних промислових вузли: Вінницький та Ладижинський. Значний промисловий потенціал зосереджений також у містах Могилів-Подільський і Жмеринка.

Вінницька область розташована в лісостеповій зоні. Північно-східна частина області зайнята Придніпровською височиною (висотою 322 м), південно-західна - Подільською височиною (висотою до 362 м). Поверхня області - хвиляста рівнина, полого нахилена у південному і південно-східному напрямах, розчленована глибокими долинами річок, подекуди - ярами та балками. Значна глибина розчленування в Придністров'ї. В геоструктурному плані основна частина території області припадає на південно-західну окраїну Українського кристалічного масиву, складеного архей-протерозойськими метаморфічними породами і тільки її південно-західна окраїна розташована на Волино-Подільській плиті, де породи фундаменту перекриті відносно потужною товщею більш молодих, переважно осадових відкладів.

Клімат помірно континентальний з м'якою зимою й теплим вологим літом. Пересічна температура січня -4, -6 °С, липня +18,6, +20,5 °С. Річна кількість опадів 520 -590 мм, з них близько 80 % припадає на теплий період року.

Область займає площу 26,5 тис. км2, що становить 4,5% території України. Вінниччина багата на різноманітні корисні копалини. Найбільше господарське значення мають родовища каолінів та будівельного каменю.

Ґрунти переважно опідзолені (до 65%). На північному сході переважають чорноземи. В центральній частині - сірі, темно-сірі й світло-сірі лісові, на південному сході і в Придністров'ї - глибокі чорноземи та опідзолені ґрунти. Близько 70% території області розорано. Загальна площа лісового фонду області - 356,5 тис.га (13,5% території області). Переважають широколисті ліси з дуба, граба, липи, ясена, клена, в'яза; рідше змішані - сосна, дуб, береза граб.

На території області протікає близько 3,6 тис. річок і струмків загальною довжиною 11,8 тис.км, в т.ч. 230 річок завдовжки понад 10 км. Вони належать до басейнів Південного Бугу, Дністра та Дніпра. На річках створено 74 водосховища та понад 4 тисячі ставків сумарна площа яких становить близько 32 тис.га.

В структурі промислового виробництва провідне місце належить переробній промисловості - 70,5%, в т.ч. харчова промисловість та перероблення сільськогосподарських продуктів - 46,8%, машинобудування -11,9%. На долю виробництва та розподілення електроенергії, газу, тепла, води припадає 28,3%. На добувну промисловість - 1,2%.

Протягом останніх років галузева структура виробництва в області зазнала значних змін. Згорнули виробничу діяльність (в деяких випадках аж до припинення існування) підприємства радіотехнічної та електротехнічної промисловості, значно знизили обсяги виробництва підприємства паливно-енергетичного комплексу, хімічної промисловості та сільського господарства. Названі фактори сприяли зменшенню техногенного навантаження на екологічний стан області. І все ж викликають серйозне занепокоєння ряд невирішених екологічних проблем, серед яких є розрив між накопиченням токсичних відходів (в тому числі непридатні до використання та заборонені до застосування хімічні засоби захисту рослин) і заходами з їх утилізації та знешкодження, складування побутових відходів та забруднення поверхневих вод.

Обласна рада та обласна державна адміністрація, інші місцеві органи державної влади та місцевого самоврядування в рамках чинного законодавства врегульовували ряд природоохоронних проблем регіону у сферах поводження з відходами, використання поверхневих вод, лісових ресурсів, тваринного світу, однак реформування системи управління природними ресурсами та дотримання норм екологічної безпеки Вінницької області в даний час помітно відстає від темпів реформування економіки і, особливо, від темпів проведення земельної реформи.

Площа сільськогосподарських угідь складає 2020,1 тис.га, або 4,8 % угідь України, з них: ріллі 1730,6 тис.га - 5,2 % ріллі України; багаторічних насаджень - 51,9 тис.га. Кількість викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел в 2002 році зменшилась в порівнянні з 2001 роком з 71,7 до 57,8 тис. т. тобто на 19,4%. Це пов'язано з покращенням паливного балансу Ладижинської ТЕС (збільшенням співвідношення газ/вугілля в бік природного газу) на долю якої припадає 71,6% викидів. Друга причина - газифікація ряду підприємств, зокрема цукрових заводів на долю яких приходиться понад 5% викидів. Так, з 26-ти заводів, що переробляли цукровий буряк в 2002 році 17 працювали на природному газі.

Разом з цим спостерігається значний ріст викидів від автомобільного транспорту - з 67,2 тис. т в 2001 році до 90 тис. т 2002 році, або з 48,3% від загального обсягу викидів в 2001 році до 60% в 2002 році. При цьому у м. Вінниці доля викидів автотранспорту досягла 98%. Основна причина збільшення кількості викидів автотранспорту - збільшення середнього пробігу транспортних засобів три незначному збільшенні їх кількості. В результаті, за даними автоматичних постів обласного центру гідрометеорології, перевищення гранично допустимих концентрацій оксиду вуглецю зафіксовані у 8% проб, пилу в 7% проб, оксидів азоту у 2% проб. У 4% проб зафіксовані перевищення по вмісту фтористого водню, що очевидно є наслідком збільшення обсягів зварювальних робіт.

Якість води у поверхневих водоймах області за основними показниками знаходилася на рівні 2001 року і навіть дещо покращилася. Цьому сприяло зменшення обсягів скиду забруднених вод при збільшені об'ємів скиду нормативно очищених. У цілому вода поверхневих водойм Вінниччини за більшістю хімічних показників безпечна. У р. П.Буг спостерігалися незначні перевищення вмісту органічних речовин. Згідно даних радіологічного контролю радіаційна обстановка поверхневих вод басейну річки Південний Буг благополучна.

Сумарний забір води в порівнянні з 2001 р. в області зменшився з 708,4 до 625,9 млн.м3. Скид нормативно очищених збільшився 5,8 до 12,2 млн.м3, а забруднених зменшився з 67,9 до 57,5 млн.м3. Найвагомішим фактором забруднення водойм залишається незадовільна робота окремих очисних споруд каналізації або їх відсутність. Темпи будівництва, реконструкції та модернізації ОСК залишаються незадовільними. В 7- ми райцентрах області взагалі відсутні централізовані системи каналізації.