Сторінка
6

Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України

Сурма (стибій) є попутним компонентом ртутних руд Микитівського рудного поля. Розвідані її запаси тут складають біля 4200 т, а перспективні ресурси – 30 тис. т.

Стронцій. Єдине в Україні родовище стронцію – Новополтавське рідкіснометалічне (Запорізька обл.). Запаси цирконію в Україні значні, Держбалансом враховується 7 розсипних родовищ та одне корінне (розробляють Малишівське родовище на Дніпропетровщині).

Ґерманій. Запаси ґерманію (у вугіллі і лігнітах) категорій А+В+С1 на кінець ХХ ст. складали 36 тис.т. Крім того, ґерманій є в залізних рудах Криворізького та Кременчуцького родовищ.

Молібденові руди встановлені на Українському щиті. Найбільш вивчене молібденове зруденіння в північно-західній частині регіону, де воно локалізується в зоні контакту Устинівського масиву ґранітів (тут виявлено 4 рудопрояви Мо – Вербинське, Устинівське, Річицьке і Високе), а також в Середньому Придніпров’ї (Сергіївське зруденіння). Прогнозні ресурси найбільш вивченого Вербинського рудопрояву Північно-Західного району становлять 9,5 млн т при середньому вмісті молібдену 0,054 % до глибини 150 м. У Середньому Придніпров’ї молібденове зруденіння супроводжує золоторудні об'єкти Солонянського рудного поля. Перспективні ресурси молібденових руд Сергіївського родовища із вмістом молібдену від 0,06 до 0,3 % становлять 33 тис. т металу.

Хромітові руди в Україні на Побужжі утворюють родовища, приурочені до масивів гіпербазитів докембрію. На Капітонівському родовищі, де потужність рудних тіл 0,2-12 м, а вміст оксиду хрому в руді 9-40% (сер.29%), запаси становлять 600 тис. т. На базі родовища можна виробити 52-53 тис.т концентрату із вмістом оксиду хрому біля 50 %.

Руди олова і вольфраму локалізуються переважно в північно-західній частині Українського щита (Сушано-Пержанська зона), загальні запаси біля 100 тис.т при вмісті олова від 0,1 до 1-2 %. Руди комплексні, містять каситерит, колумбіт, вольфраміт, флюорит і кріоліт. Всі рудопрояви на початку ХХІ ст. знаходяться на пошуковій стадії вивченості і потребують попередньої геолого-економічної оцінки. Мінералізація вольфраму відома також в Пержанському рудному полі і в зонах контактів Корсунь-Новомиргородського і Коростенського плутонів (Кочерівська структура, Селищанський рудопрояв). Загальні прогнозні ресурси вольфраму в межах цих районів оцінюються в 105 тис. т металу.

Магнезіальні руди з платиноїдами встановлені в Середньому Побужжі, де вони приурочені до ультрабазитів, в яких вміст оксиду магнію становить 43 %, нікелю – 0,35 % і платиноїдів – 0,4 %. Перспективні ресурси магнезіальних руд з платиноїдами в межах відміченого району становлять 546 млн т. Прогнозні ресурси МГП України незначні і складають до 300 т (~ 0,6% світових).

Золото. В Україні виділяють 3 основні золотоносні провінції: Карпатську, Українського щита та Донецьку. Тут виявлено шість золоторудних р-нів з ресурсним потенціалом в декілька тис. тон золота при середньому вмісті 6 - 8 г/ т. Біля 75-80 % загальних ресурсів золота зосереджено в УЩ, до 15 % – в Карпатському регіоні і до 10 % – в надрах Донбасу. В Українських Карпатах виявлено 3 золоторудні родовища (Мужіївське, Берегівське, Сауляк) та численні рудопрояви корінного і розсипного золота. Корінне золоте зруденіння приурочене до Закарпатського прогину та Мармороського кристалічного масиву. Розсипна золота мінералізація локалізується в різноманітних структурно-фаціальних зонах складчастих (флішевих) Карпат і Передкарпатського прогину. У Закарпатському прогині золоте зруденіння (Берегівський і Вишківський р-ни) формувалося на етапі неогенової тектоно-магматичної активізації і є просторово та генетично пов’язаним з вулканічними породами ліпаритової та андезитової формацій в місцях їхнього спільного прояву.

За даними Mining Annual Review [2002], в Україні загальні запаси золота складають 3 200 т, ідентифіковано 236 проявів золота, 10 з яких має по 80-135 т золота кожний.

Уран. За підтвердженими запасами урану і його ресурсами країна займає 1-е місце в Європі (1999). Росія за цими показниками перевищує Україну, але її родовища знаходяться на Євразійському континенті. Україна, за зарубіжними оцінками, має 1,8% підтверджених світових запасів урану, що складає 45,6 тис.т. Руди виявлені в межах Українського щита. Держбалансом запасів к.к. враховано 17 родовищ (у Кіровоградській – 14, Миколаївській – 2, Дніпропетровській – 1). Уранові руди приурочені до протерозойських натрієвих метасоматитів, розвинених в Кіровоградському ураноносному районі УЩ. За вмістом урану (0,1-0,2 %) ці руди відносять до бідних і рядових. Дослідження останніх років дозволяють прогнозувати аналогічні родовища в центральній частині УЩ.

Неметалічні корисні копалини. Серед неметалічних к.к. найбільше значення для економіки України мають графіт, каоліни, плавиковий шпат, фосфорити, апатит, вогнетриви, бентонітові глини і інші.

Графіт. Україна займає 2-е місце у світі за запасами графіту (прогнозні ресурси понад 1 млрд т, 20% світових, Китай – 26%). Виявлено бл. 300 родовищ і проявів графіту. Графітові родовища сконцентровані в Побузькому, Бердичівському, Криворізькому і Приазовському районах УЩ. Всі родовища належать до метаморфогенного типу. Держбалансом ресурсів України враховано 5 родовищ графіту. Родовища кристалічного графіту (Заваліївське, Троїцьке і інш.) пов'язані з тілами графітових ґнейсів і їх корою вивітрювання. Рудні тіла залягають серед метаморфічних порід і в сер. містять 6% графіту. Балансові запаси графітової руди категорії А+В+С1 в кінці ХХ ст. складали в Україні 125,8 млн т, графіту – 7843 тис.т. Практичний інтерес представляють г.ч. рихлі руди зони вивітрювання. Їх перспективні ресурси становили на 2000 р. 869 млн т (46,3 млн т графіту), а прогнозні – 700 млн т.

Україна багата на гірничохімічну сировину. Великі запаси калійних солей зосереджені в Івано-Франківській (Калуське, Тростянецьке, Туро-Волинське родовища) і Львівській області (Стебниківське, Бориславське родовища). Калуське, Стебниківське і Сиваські родовища багаті на магнієві солі.

Калійні солі пов'язані з неогеновою галогенною формацією Передкарпатського передового прогину. Прикарпатський калієносний басейн складений сульфатними відмінами калійно-магнієвих солей. Усього тут відомо понад 20 родовищ. Найбільші з них Стебниківське і Калуш-Голинське. Багатопластові поклади солей зім'яті в складні складки, порушені численними скидами і насувами. Сер. вміст К2О в рудах 10-11 %, нерозчинного залишку до 30%. Балансові запаси категорії А+В+С1 в кінці ХХ ст. в перерахунку на К2О складали 250 млн т.

Апатити. Родовища апатитових руд виявлені в межах Українського щита. Вони пов'язані з докембрійськими габро-анортозитами, лінійними тілами карбонатитів і корами їх вивітрювання. Руди комплексні апатит-титанові (Коростенський, Корсунь-Новомиргородський плутони) і апатит-рідкіснометалічні в родовищах Приазов'я, в основному, бідні: вміст P2O5 2,5-5% в корінних рудах і 5-10% в корах вивітрювання. Держбалансом запасів враховано 3 родовища комплексних апатитвмісних руд. Запаси апатиту категорії А+В+С1 в кінці ХХ ст. складають 1955 млн т руди і 66,7 млн т. P2O5. Ресурси апатитів в Україні в кінці ХХ ст. оцінюються в 130 млн т (P2O5).