Сторінка
5

Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України

Титан. Україна має найбільші в Європі запаси та ресурси титану. Державним балансом запасів к.к. враховано 15 родовищ титану (з них 4 розробляють), які розташовані в межах Київської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької обл. Родовища титанових руд представлені корінними, залишковими і розсипними типами. Основною мінеральною базою титану є ільменітові і комплексні рутил-циркон-ільменітові розсипи кайнозою. Корінні руди пов'язані з інтрузіями олівінових габроїдів. Невеликі дайки або штоки приурочені до зон глибинних розломів. Вміст ільменіту в них, досягає 25%, апатиту 12%. Залишкові родовища просторово і генетично пов'язані з корами вивітрювання основних порід. Потужність рудного пласта досягає 25-30 м, вміст ільменіту 150-200 кг/м3. Крім ільменіту присутній апатит. Серед розсипів ільменіту виділяються алювіальні (Іршанське родовище і інш.) і прибрежно-морські (Малишівське родовище). Алювіальні розсипи мають протяжність до декількох км. Продуктивний пласт (потужністю до 10 м) містить до 300 кг/м3 ільменіту. Для прибережно-морських розсипів характерні пласто- або лінзоподібні рудні поклади, потужність яких досягає дек. м, а протяжність – дек. десятків км. Продуктивний пласт складений кварцовими пісками. Крім лейкоксенізованого ільменіту присутні рутил і циркон. В кінці ХХ ст. встановлені і оцінені значні обсяги перспективних ресурсів титану, сума яких по відношенню до запасів промислових руд України становить 215 %.

Кобальт і нікель. Ресурси і запаси кобальту в Україні незначні: підтверджені запаси 8 тис. т (0,1% світових), вміст кобальту 0,04 %. Україна має незначні підтверджені запаси нікелю – 190 тис.т, що складає 0,4 % від світових запасів.

Невеликі родовища кобальт-нікелевих руд виявлені на Побужжі (6 родовищ – Капітанівське, Деренюхське і інш.) і в Придніпров’ї (4 родовища – Девладівське, Тернівське та інш). Вони пов'язані з корою вивітрювання серпентинітів. Їх розвідані запаси складають біля 200 тис. т нікелю. Рудні поклади складені нонтронітами, бурими залізняками і вохрою з сер. вмістом Ni 1% і Со 0,1%. Ресурси силікатних руд нікелю в Побузькому районі становлять 469 тис. т металу, а в межах Середнього Придніпров’я – 1,1 млн т. Сульфідно-нікелеве зруденіння встановлене в габродолеритах Північно-Західного району Українського щита (Прутовська площа), де перспективні ресурси руд (з сер. вмістом нікелю 0,55, кобальту 0,012 і міді 0,254 %) становлять 14,6 млн т.

Поліметали. Родовища і прояви свинцево-цинкових руд відомі в фанерозойських утвореннях Закарпаття (Мужіївське, Берегівське, Беганське), на Донбасі (Нагольний кряж, Слов’янське) і у Передкарпатті (Волинський прогин). Промисловий інтерес представляють закарпатські вулканогенні гідротермальні родовища і епітермальне Біляївське (Харківська обл.). Держбалансом запасів враховується 4 родовища: Мужіївське, Берегівське, Беганське і Пержанське комплексне цинкове родовище. Всього в Україні на кінець ХХ ст. запаси свинцю категорій А+В+С1 складали, за оцінками, 302 тис.т., а цинку 724 тис.т. Зруденіння Закарпаття, пов'язане з міоцен-паннонськими вулканічними зонами і масивами, характеризується вузловим розподілом і приурочене до внутрішніх вулканічних дуг. Родовища складені вулканітами (андезити) і їх похідними. Розміщення рудних тіл контролюється розривними структурами, ділянками розвитку експлозивних брекчій, зонами інтенсивного проникнення і пористості. Жильні рудні тіла мають потужність до 5 м, містять Рb до 2%, Zn 3-4,5%, а також срібло. На Нагольному кряжі відомо понад 500 рудних зон. Рудні тіла контролюються розривними порушеннями. Потужність рудних жил в г.п. нижнього і середнього карбону – до 5 м. Поліметалічна мінералізація Слов’янської брахіантикліналі знаходиться у відкладах верхньої пермі. Потужність рудних тіл 0,1-8 м. Вміст Рb 1%, Zn 3-10%. Зруденіння бітумно-поліметалічного типу. На Біляївській солянокупольній структурі свинцево-цинкове зруденіння приурочене до надсоляної брекчії і дронівської світи нижньої пермі. Вміст Рb 0,1-10,3%, Zn 0,36-15,72%. Перспективні ресурси становлять 1,11 млн т з середнім вмістом суми свинцю і цинку в руді 6,14%.

Рідкісні метали. Родовища рідкісних металів України, різноманітні за віком, складом та походженням, виявлені в межах Українського щита (г.ч. в докембрійських утвореннях). Рудні об'єкти є у Волинському, Подільському, Центральному, Криворізько-Кременчуцькому і Приазовському р-нах. Всі відомі рудопрояви приурочені до ґранітних пегматитів, берилієвих лужних метасоматитів, фосфорвмісних основних лужних г.п., карбонатитів, нефелінових та лужних сієнітів. За формаційно-парагенетичною класифікацією рідкіснометалічні родовища України поділяють на 4 типи: формація рідкіснометалічних пегматитів (Балка Крута, Шевченківське, Полохівське, Стонковатське); габро-сієнітова формація (Азовське, Балка Мазурова); лужно-основна формація (Новополтавське); рідкіснометалічні метасоматити (Жовторічинське, Першотравневе, Калинівське, Лозоватське, Південне). Потужним джерелом рідкісних металів можуть стати також нерідкіснометалічні родовища, зокрема: а) розсипні ільменітові, пов’язані з вивітрюванням основних порід, плутонів (перспективні на скандій, ванадій), а також ільменіт-рутил-цирконієві прибережноморські розсипи (тантал, ніобій, скандій, циркон, гафній, ванадій); б) каолінові (Глуховецьке, Турбівське, Просянівське) з монацитом та ксенотимом. У пісках родовищ, які йдуть у відвали, вміст монациту сягає 1,5 кг/т; в) хлоридні високомінералізовані води Дніпровсько-Донецької западини та ін. структур (літій, рубідій, цезій), а також мінералізовані, часто термальні води у р-нах прояву молодого вулканізму (літій, цезій); г) техногенні родовища. Розвідані запаси і ресурси деяких з об'єктів (рудопроявів, родовищ) класифікують як великі і навіть унікальні для руд цирконію, гафнію, літію, берилію, скандію, танталу, ніобію, ітрію, лантаноїдів (2000). На Приазовському блоці виявлені і станом на 2000 р. розвідуються великі родовища рідкісних і рідкоземельних металів (Азовське, Мазурівське).

Ртуть. За загальними запасами ртуті (1,9 % світових) Україна займає 5-е місце (після Іспанії, Алжиру, Китаю і Киргизії). В Європі за загальними запасами металу Україна займає 2-е місце (після Іспанії, з великим відривом від неї, 1999). Ртутні руди представлені гідротермальними вулканогенними родовищами в Закарпатті (Боркут, Кам'яний кар'єр і інш.) і епітермальними в Донецькій ртутній провінції (родовище Микитівського рудного поля). У Закарпатті ртутне зруденіння асоціюється в основному з гіпабісальними інтрузивами (діорит-порфіритами і ґранодіорит-порфіритами). Рудні тіла – подовжені за падінням стовпи, лінзи і гнізда. Зруденіння в основному комплексне ртутно-поліметалічне, рідше – ртутне і ртутно-стибієве з арсеном. Родовища Донбасу приурочені до склепінчастих частин антикліналей. Поклад в пластах пісковиків і гнізда узгоджуються з січними тілами в ядрах антиклінальних складок. Руди практично мономінеральні (кіновар з незначною кількістю антимоніту). На кінець ХХ ст. сумарні балансові запаси ртуті в Україні, за оцінками, складали 29 тис.т. (за інш. даними – 24 тис.т. ртуті). Категорій А+В+С1 – 5 тис.т, С2 – 19,9 тис.т. Перспективні ресурси запасів ртуті оцінені тільки по Микитівському рудному полю (1 тис. т металу).