Сторінка
3

Еволюція антропогенної діяльності та взаємодія людини з біосферою. Парниковий ефект. Корисні копалини України

Як свідчать розрахунки вчених, підвищення середньої річної температури Землі на 2,50С викличе значні зміни на Землі, більшість яких для людей буде мати негативні наслідки. Парниковий ефект змінить такі критично важливі змінні величини, як опади, вітер, шар хмар, океанські течії, а також розміри полярних крижаних шапок. Внутрішні райони континентів стануть більш сухими, а узбережжя вологішими, зими – коротшими й теплішими, а літо – тривалішим і жаркішим.

Найнеприємнішими для людства є два наслідки парникового ефекту. Перший – значне збільшення посушливості в основних зернових районах. Другий – це підйом рівня Світового океану на 2-3 метри за рахунок танення полярних льодових шапок. Це викличе затоплення багатьох прибережних ділянок.

Кліматичні зміни можуть відбуватися і внаслідок зміни людиною типу поверхні Землі. Заміна лісів культурними плантаціями призводить до зниження випаровування й збільшення прямої тепловіддачі. Крім того людство ще й безпосередньо підігріває атмосферу за рахунок спалювання великої кількості нафти, вугілля, торфу, а також роботи АЕС.

3) Україна входить до числа провідних мінерально-сировинних держав світу. Поєднання різновікових (від архею до кайнозою) структурних елементів, що сформувалися внаслідок вияву всіх властивих становленню земної кори процесів, обумовило широкий діапазон корисних копалин (к.к.), що складають мінерально-сировинну базу країни. Україна, яка займає всього 0,4% земної суші і де проживає 0,8% населення планети, має в своїх надрах 5% мінерально-сировинного потенціалу світу [УНІАН]. В Україні, за даними Геоінформу, розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин (за даними УНІАН - 200 різновидів корисних копалин, 120 з яких використовує людство сьогодні). З них 7807 родовищ 94 видів корисних копалин мають промислове значення і враховуються Державним балансом запасів. Найбільше економічне значення мають кам'яне вугілля, нафта і газ, залізні і марганцеві руди, самородна сірка, кам'яна і калійна солі, нерудні будівельні матеріали, мінеральні води. Їх родовища знаходяться у різних геологічних регіонах України. За розвіданими запасами деяких корисних копалин Україна випереджає РФ, США, Великобританію, Францію, ФРН, Канаду та інш. Зокрема, за запасами і видобутком залізних, марганцевих, титано-цирконієвих руд, багатьох видів неметалічної сировини Україна в кінці ХХ ст. займала провідне місце серед країн СНД, Європи і світу.

Нафта і природний газ. На кінець ХХ ст. в Україні відомо бл. 350 родовищ вуглеводнів (нафти, газу і конденсату) у трьох нафтогазоносних регіонах: Західному, Східному та Південному. Державним балансом запасів враховано 133 родовище нафти, 151 родовище газового конденсату та 289 родовищ газу природного (з них газових 79 родовищ; більшість родовищ комплексні: газоконденсатних – 98; нафтогазоконденсатних – 53; газонафтових і нафтогазових – 11). На 48 родовищах підраховано запаси розчиненого газу. Початкові розвідані запаси нафти та газового конденсату категорії А+В+С1 на 01.01.1998 р. становили відповідно 433,9 млн т. та 140,8 млн т. Враховуючи ступінь розвіданості початкових потенційних ресурсів нафти (бл. 33%) і газового конденсату (бл. 37%) і ступінь виробленості (відповідно бл. 22% та 16%), потенційні видобувні ресурси нафти, які залишалися в надрах на кінець ХХ ст., оцінюються в 1043 млн т., газового конденсату – 316 млн т. З них нерозвідані ресурси – 896 млн т. нафти та 295 млн т. конденсату. Балансові запаси горючих газів категорії А+В+С1 на 01.01.1998 р. складають 1136 млрд м3, позабалансові – бл. 10 млрд м3. Перспективні ресурси газу категорії С3 оцінюються в 712 млрд м3 (139 перспективних площ на 47 родовищах). Прогнозні ресурси категорії D1+D2 – 2816 млрд м3, в т.ч. вільного газу – 2651,8 млрд м3.

За інш. даними (В.Бизов та ін.), на перспективній площі, яка складає біля 40 % всієї території країни, потенційні ресурси вуглеводнів оцінюються в 8643,7 млн т умовного палива. З них природний газ становить 79,8, нафта – 12,5, конденсат – 5,3 і розчинений в нафті газ – 2,4 %. У межах суші зосереджено 6264,8, а на акваторіях Чорного і Азовського морів – 2378,9 млн т умовного палива (все – на 2000р.).

Станом на 01.01.2000 Державним балансом України враховано 320 родовищ вуглеводневої сировини, 138,283 млн т нафти, 1 118 млрд м3 газу, 79483 тис. т. конденсату.

Основною є Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна обл., відкрита в 1950-і рр., з перспективною площею бл. 78 тис. км2. Нафтові і газові поклади приурочені до нещільних зон порід кристалічного фундаменту і відкладів девонського, кам’яновугільного, пермського, тріасового і юрського віку. Вони містяться в теригенних і карбонатних породах. Нафта малосірчиста містить багато легких фракцій, густина її 850-860 кг/м3. Газ метановий (до 98,5%), сума важких вуглеводнів змінюється від десятих часток до дек. %. Кількість продуктивних горизонтів – 45, потужність нафтогазоносних відкладів бл. 1000 м. Нафтові відклади залягають переважно на глибині до 4500 м, газові і газоконденсатні – до 5000-6000 м. Найбільші родовища газу – Шебелинське, Зах.-Хрестищинське, Єфремівське (сумарні запаси перевищують 970 млрд м3). Найбільші нафтові родовища – Леляківське, Гнідницівське, Глинсько-Розбищівське, які дали понад 70% нафти Дніпровсько-Прип’ятської газонафтоносної провінції. Карпатська нафтова область охоплює Передкарпаття, Українські Карпати і Закарпаття. Більшість родовищ тяжіють до Передкарпатського прогину. Поклади нафти зосереджені в палеогенових, а газу – у верхньоюрських, верхньокрейдових та міоценових відкладах. Глибина залягання нафтових родовищ 500-4800 м, газових 100-5000 м. Поклади вуглеводнів приурочені г.ч. до піщаних, рідше карбонатних товщ. Нафта малосірчиста, вміст парафіну 7-10%, густина 800-900 кг/м3, газ метановий (93-99%). Найбільші родовища – Долинське і Бориславське. Причорноморсько-Кримська нафтогазоносна провінція охоплює Причорноморську западину з Кримським п-вом, акваторію Чорного і Азовського морів. Тут розвідано понад 60 родовищ нафти і газу. Промислові газові, газоконденсатні та нафтові поклади розташовані в палеогенових і нижньокрейдових гірських породах (г.п.) на глиб. 100-4500 м. У підводних надрах Чорного моря родовища газу є на глибині 300-750 м. Найбільші газові родовища – Штормове, Фонтанівське, Голіцинське. Переважна більшість вуглеводневих родовищ пов’язана з зонами глибинних розломів.