Сторінка
1

Основні положення Програми розвитку інвестиційної діяльності в Україні

Для розв'язання своїх економічних і соціальних проблем Україні необхідно сьогодні отримати іноземних інвестицій на суму близько 40 млрд дол. Найбільше потребує інвестицій гірничорудний сектор, зокрема вуглевидобувна і нафтогазова промисловості, важка промисловість. Через брак коштів у базових галузях Україна щорічно поступається на ринках іноземним конкурентам. Однак комплекс негативних факторів стримує іноземних інвесторів здійснювати капіталовкладення в економіку України.

З метою забезпечення комплексного підходу до формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні, активізації інвестиційної діяльності та за результатами п'ятого пленарного засідання Консультативної ради з питань іноземних інвестицій Президент України видав Указ "Про заходи щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні" від 12 липня 2001 р. № 512/2001.

Виходячи з цього Указу Кабінет Міністрів України мав до 1 жовтня 2001 р. затвердити Програму розвитку інвестиційної діяльності в Україні на 2002-2010 pp. (далі — Програма).

У проекті урядової Програми необхідно було передбачити комплексні заходи щодо подальшого поліпшення інвестиційного клімату в Україні.

По-перше, для цього потрібно насамперед передбачити заходи щодо подальшої дерегуляції підприємницької діяльності та лібералізації ділової активності в інвестиційній сфері, що пропонується досягти шляхом обмеження втручань бюрократичного апарату у господарську діяльність підприємців і підприємств; посилення персональної відповідальності керівників органів виконавчої влади за видання нормативно-правових актів, що негативно впливають на ринкове середовище та інвестиційний клімат в Україні.

Зауважимо, що стосовно обмеження втручань органів виконавчої влади у підприємницьку діяльність ведуться дебати на всіх рівнях управління державою, у підприємницьких і наукових колах. Але вирішувати це питання необхідно не інакше, як внесенням відповідних змін у законодавство, що регулює підприємництво. Насамперед слід законодавчо відрегулювати реальну і об'єктивну відповідальність підприємницьких структур за невиконання зобов'язань перед державою, Пенсійним фондом тощо. Після досягнення стабільної законослухняності всіма суб'єктами господарювання можна справді законодавчо визначити вільне підприємництво, як пропонується його називати.

Стосовно відповідальності зазначимо, що для її визначення необхідно передусім розробити критерії оцінювання дій чи бездіяльності керівників виконавчої влади.

По-друге, передбачаються заходи щодо завершення формування стабільної та передбачуваної нормативно-правової бази, яка б діяла за принципом рівності всіх інвесторів і забезпечувала всебічне регулювання інвестиційної діяльності. На наш погляд, нормативно-правова база не може забезпечити умови рівності для всіх інвесторів. Умови господарювання, як і умови інвестування, для кожного суб'єкта господарювання, як правило, індивідуальні. Тому нормативно-правова база повинна визначити, крім рівності, умови сприятливості інвестуванню та його вигідності, оскільки рівність умов інвестування може не забезпечити інвестору дохідність його вкладень. Всебічне регулювання інвестиційної діяльності, на нашу думку, — це шлях до подальшої бюрократизації.

По-третє, передбачається забезпечення прозорості процедури прийняття рішень центральними та місцевими органами виконавчої влади, поширення практики публічних обговорень проектів нормативно-правових актів з питань здійснення інвестиційної діяльності.

По-четверте, Кабінет Міністрів України має вжити заходи щодо вдосконалення механізмів управління корпоративними правами, у тому числі тими, що належать державі, забезпечення збільшення дивідендів (доходів), які нараховуються на акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств, а також посилення захисту прав дрібних акціонерів. Зазначимо, що стосовно дрібних акціонерів необхідно не стільки законодавчо захищати їхні права, скільки створювати сприятливі економічні умови для вигідності їхніх вкладень в економіку. Саме це дасть змогу залучати до інвестиційного процесу населення країни. Дрібні інвестиції можуть стати джерелом великих інвестиційних проектів. Тому урядовою Програмою має бути визнано важливим сприяння широкому залученню дрібних інвесторів.

Розглядувана Програма має передбачати заходи щодо усунення структурних деформацій в економіці України шляхом випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг. Але усунення структурних деформацій — надто складна багатогранна проблема. її розв'язання потребує законодавчого сприяння і часу. Крім того, досягнення випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг — проблема підприємництва, а не Кабінету Міністрів України, хоча його постанови можуть частково цьому сприяти.

Тому з метою досягнення випереджаючого нарощування темпів розвитку споживчих галузей і сфери послуг необхідно, наприклад, відповідно скоригувати податкову політику стосовно зобов'язань перед державою підприємств цих галузей, а також механізм їх банківського кредитування.

До Програми також повинні увійти заходи щодо залучення у пріоритетні галузі економіки інвесторів, які мають довгострокові інтереси відносно об'єкта інвестування, а також заходи щодо посилення контролю за виконанням узятих ними інвестиційних зобов'язань. Такі інтереси, на наш погляд, можуть бути пов'язані з приватизаційними процесами, земельними відносинами, родинними економічними традиціями. Останній вид інтересів чомусь в літературі не висвітлюється і державою не популяризується.

Програмою повинні передбачатися заходи щодо забезпечення подальшого реформування податкової системи у напрямі зниження податкового навантаження, оптимізації та підвищення прозорості процедури адміністрування податків, безумовного додержання прав платників податків. Але ці питання мають вирішуватися з прийняттям Податкового кодексу України.

Закономірно, що до Програми повинні увійти такі заходи:

• підвищення інвестиційної привабливості об'єктів приватизації шляхом їх реструктуризації, забезпечення завершення виокремлення об'єктів соціальної інфраструктури;

• створення рівних умов для учасників приватизації;

• підвищення прозорості приватизаційних процедур;

• законодавче врегулювання з урахуванням міжнародних стандартів і досвіду питань відповідальності за раніше спричинену підприємствами екологічну шкоду.

Стосовно останнього пункту зауважимо, що відповідальність за завдану екологічну шкоду на території України мають трактувати відповідні закони України, але останні треба вдосконалювати. Цей пункт щодо необхідності вдосконалення законодавства про відповідальність за завдану шкоду екології України потрібно включити до Програми.

В Указі Президента стосовно інвестиційного процесу приділяється належна увага зміцненню фінансово-кредитної системи. Тому до Програми мають увійти такі заходи: