Сторінка
1

Історія української гривні

Зміст

1 Часи Київської Русі

2 Часи УНР та Директорії

2.1 Гривня за часів УНР

2.2 Гривня за часів Скоропадського та Директорії

2.3 Хронологія введення грошових знаків УНР та Української Держави

3 Радянські часи

4 Гривня в сучасній Україні

4.1 Історія нової гривні

4.2 Грошова реформа

5 Джерела в інтернеті

Часи Київської Русі

Як грошово-лічильна одиниця гривня виникла ще за часів Київської Русі, орієнтовно в XI столітті. Сама ж назва "гривня" походить від назви прикраси з золота або срібла у вигляді обруча, який носили на шиї (тобто - на "загривку"), і звали гривна. Частіше за все це були м'яко закруглені обручі, з кінцями у вигляді голівок левів, прикрашені кольоровою емаллю. Коштовні гривни створювалися цілком із золота.

Гривна - золота прикраса

Слово «гривна» у значенні певної кількості монет вперше зустрічається в «Повісті минулих літ». Літопис оповідає: князь Олег, прийшовши з Півночі, став владарювати у Києві і «встановив варягам давати від Новгорода гривен триста на рік, заради миру». Тобто вже у VІІІ-ІХ ст. при здійсненні торгових операцій, сплаті данини гривна використовувалась як міра ваги і лічби.

В XI столітті слово "гривна" набуло іншого значення - вагового. Вага срібла могла складатися з певного числа однакових монет, тому поступово виник рахунок їх на штуки. З часом на Русі з'являються гривна срібна (вагова - між 160 та 205 грамами залежно від типу) та гривна кун (лічильна). Цікаво, що спочатку їхня собівартість була однакова, але далі, внаслідок нестабільної ваги монет, одна гривна стала дорівнювати кільком кунам. В XII столітті Гривна срібна (близько 204 г) по цінності вже дорівнювала 4 гривням кун (1 гривня кун = близько 51 г).

Гривна кун відповідала певній кількості платіжних одиниць (монет). В XI ст. Г.кун =20 ногатам=25 кунам=50 резанам; В ХІІ ст. Г.кун=20 ногатам=50 кунам (куна протягом століття зменшилась вдвічі).

В ті часи існувало декілька видів гривен. Були "львівська", "харківська", "луцька" гривні. З XI ст. у Київській Русі в обігу були так звані "київські" гривни, які мали шестикутну форму і важили 150 г срібла - ці гроші існували до татаро-монгольського нашестя. Крім того, існували й "новгородські гривни", спочатку відомі лише у північно-західних землях, а від середини XIII ст. - уже на всій території Давньоруської держави. Вони мали вигляд довгих срібних паличок і важили 240 г. Перехідною від "київської" до "новгородської" була "чернігівська" гривна, за формою дуже близька до "київської", а за вагою - до "новгородської". Але найцікавіша форма у "волзької" гривни: майстри створювали її у вигляді маленького човна. Серед звичайних монет XIV ст. археологи часто знаходять також і "татарські гривни", що ними Південна Русь сплачувала данину Орді.

Певні зміни у житті гривни виникли у XIII ст., коли для новгородських злитків срібла, поруч із назвою "гривна" почала вживатися назва "рубль". Вже у XV ст. злитки взагалі виходять з обігу, а рубль залишається як грошово-лічильна одиниця. Саме рубль (українська назва - "карбованець")стає символом російської, а потім і радянської монетної системи. Гривна ж продовжувала існувати до XVIII століття лише як вагова монета - "гривенка". Вона, до речі, ділилася на 48 "злотників", а вони, в свою чергу, - на 25 "почок".

Усі монетні гривни, окрім новгородських, проіснували до середини – другої половини ХІІІ ст. Новгородські, найбільш життєздатні, – до кінця XV ст., і поступово були витіснені монетами чужоземних княжих дворів.

Часи УНР та Директорії

Гривня за часів УНР

Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець, вартість якого дорівнювала 17,424 долі щирого золота (1 доля = 0,044 г золота). Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видруковано перший грошовий знак Української Народної Республіки - купюру вартістю у 100 карбованців. Автором оформлення грошового знака був визначний український художник-графік Георгій Іванович Нарбут.

100 гривень УНР

Оформлюючи свою купюру, Нарбут застосував вишукані орнаменти в дусі українського бароко XVII-XVIII століть, декоративні шрифти, зображення тризуба (родового знаку князя Володимира Великого) та куші (самострілу, герба Київського магістрату XVI-XVIII століть). Напис "100 карбованців" подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України, - українською, російською, польською та єврейською (їдиш).