Сторінка
7
6. Управління і контроль за депозитними операціями у комерційному банку
Управління депозитними, операціями — це сукупність стратегічних і тактичних заходів, які проводить комерційний банк з метою залучення тимчасово вільних грошових коштів клієнтів, та утворення на цій основі кредитних ресурсів. Надійність і сталість джерел формування кредитних ресурсів забезпечується на основі багатоманітності видів та умов (аж до індивідуалізації) проведення депозитних операцій стосовно конкретних юридичних і фізичних осіб.
Ефективне управління депозитними операціями передбачає розширення мережі та видів депозитних рахунків, задоволення потреб клієнтів в найрізноманітніших банківських послугах, забезпечення гарантій вкладень через систему страхування депозитів тощо. Режим функціонування депозитних рахунків у банку має відповідати потребам максимального спрощення порядку проведення депозитних операцій
Передумовою здійснення науково обґрунтованого управління депозитними операціями комерційного банку є попередній аналіз стану, структури і використання ресурсної бази та пасивних операцій.
Стратегічні інструменти управління депозитами банку включають заходи, спрямовані на зміцнення його позицій на депозитному ринку, що передбачає врахування всього комплексу чинників, які створюють зовнішнє середовище для банківської діяльності. Тактичні інструменти управління депозитними операціями у банку включають заходи поліпшення внутрішньої організації депозитної роботи: вдосконалення правил і порядку здійснення депозитних угод, поліпшення роботи персоналу банку, який займається пасивними операціями, пошук нових форм роботи з клієнтами, зменшення ймовірності ризику та нераціональних рішень тощо.
У стратегічному плані управління депозитною діяльністю банку спирається на маркетинг депозитного ринку, регулювання попиту і пропозиції депозитних послуг. У тактичному плані управління депозитними операціями банку передбачає, насамперед, налагодження чіткого моніторингу кількості та якості свого депозитного портфеля.
Специфічною рисою депозитних операцій є активна роль клієнта банку, який самостійно визначає величину вкладу, тобто частку своїх доходів, яку він спрямовує на заощадження. Заходи впливу на економічну поведінку потенційних вкладників мають посісти вагоме місце в процесі управління депозитними операціями комерційного банку. Чесність і порядність банку щодо клієнтів мають бути нормою у будь-яких, навіть самих несприятливих для банківської діяльності, ситуаціях.
Подорожчання депозитів призводить і до подорожчання кредитних ресурсів банку. Тому прагнення банку до максимального задоволення потреб вкладників мають обмежуватися майбутніми можливостями прибуткового розміщення залучених ресурсів під більш високий, порівняно з депозитами, відсоток. Для реалізації цього завдання комерційні банки встановлюють мінімальну суму строкового депозитного вкладу, мінімальний термін, на який вкладаються грошові кошти, річну відсоткову ставку, періодичність виплати відсотка (щомісячно, щоквартально, по закінченні строку) тощо.
Ефективне управління депозитними операціями створює умови для оптимального ресурсного регулювання в комерційному банку. Вміле маневрування ресурсами - - важливий показник професіоналізму банківського персоналу.
Пасивні операції комерційного банку органічно пов'язані з активними операціями. Банківський менеджмент невіддільний від забезпечення ефективних взаємозв'язків пасивних і активних операцій банку. Залучення грошових коштів на депозити в банк втрачає будь-який сенс, якщо немає надійних каналів їх наступного прибуткового розміщення.
Комерційний банк відповідає перед вкладником за зобов'язаннями, що випливають з депозитного договору, власними коштами, майном і всіма належними активами.
Проте на сьогодні в Україні немає більш-менш надійних гарантій вкладів, розміщених в комерційних банках. Згідно з нормативними актами вклади Ощадного банку гарантуються державою, оскільки цей банк є державним, однак кошти державного бюджету нині вкрай обмежені. Згідно з Указом Президента України від 24 листопада 1994 р. проводилася компенсація грошових заощаджень за вкладами в Ощадному банку України. Грошові заощадження були збільшені відповідно до індексу зростання споживчих цін у 1992—1993 pp. у 2200 разів. На суму компенсації видавались так звані компенсаційні сертифікати.
З метою забезпечення захисту інтересів вкладників — фізичних осіб, створення фінансових можливостей відшкодування їм коштів у разі ліквідації комерційного банку постановами правління НБУ від 28 травня 1996 р. № 125 та від 24 червня 1996 р. № 152 затверджено Тимчасовий порядок формування комерційними банками фонду страхування вкладів фізичних осіб за рахунок придбання державних цінних паперів та передачі їх на зберігання Національному банку. Проте цей фонд страхування не відіграв позитивної ролі у справі гарантування повернення вкладів (депозитів).
Надійна та ефективна система гарантування вкладів створює умови для захисту інтересів вкладників на випадок неплатоспроможності чи банкрутства банку, зменшення ризику кризи банківської системи внаслідок втрати ліквідності через масове зняття депозитів, підвищення ефективності управління грошово-кредитною сферою економіки внаслідок збільшення обсягу депозитів.
Указом Президента України від 10 вересня 1998 р. №996/98 затверджено Положення про порядок створення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, формування та використання його коштів. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є юридичною особою, створюється і функціонує як державна, економічно самостійна, спеціалізована організація, яка не має на меті отримання прибутку. Платниками зборів до нього є комерційні банки — юридичні особи, розташовані на території України. Система гарантування вкладів вступає в дію, коли вклади стають недоступними, тобто у разі неможливості виконання банками вимог вкладників щодо повернення коштів та призначення ліквідатора за рішенням арбітражного суду або Національного банку України. За станом на 01.01.2001 р. членами фонду були 133 комерційні банки, які регулярно сплачують збори. Початковий внесок становить 1% від зареєстрованого статутного капіталу банку, регулярний збір — 0,5% від загальної суми вкладів (враховуючи відсотки за ними) за станом на 31 грудня року, що передує звітному. Фондом відшкодовується загальна сума вкладів одного вкладника в одному комерційному банку, включаючи відсотки, незалежно від виду валюти станом на день, коли вклади стають недоступними, але не більше 500 гривень — суми, що перевищує розмір середнього вкладу в Україні. Розмір відшкодування за рахунок коштів фонду може у подальшому бути збільшено.
Завантажити реферат