Сторінка
1

Внутрішні чинники економічного розвитку України

ПЛАН:

1. Особливості сучасного етапу економічного розвитку України.

2. Успадковані макроекономічні проблеми.

3. Основними чинниками економічного зростання

4. Вплив політичних процесів на економічну політику.

5. Економічна динаміка у січні-травні 2005 року

6. Переламний етап для економічного розвитку.

7. Сповільнення темпів промислового зростання.

8. Інноваційна модель розвитку економіки України.

9. Сучасні внутрішні чинники економічного розвитку.

10. Проблеми інноваційного підприємництва в Україні.

11. Завдання державної стратегії сприяння розвитку економіки.

Внутрішні чинники підвищення інноваційног

Особливості сучасного етапу економічного розвитку України

Успадковані макроекономічні проблеми.

2004 рік позначився активною макроекономічною динамікою: темп приросту ВВП склав 12,1 %, промислового виробництва - 15,8 %. Це дозволило забезпечити суттєвий приріст доходів населення, які збільшилися за рік на 25 % (в номінальному вимірі), в тому числі заробітна плата – на 27,7 %.

Основними чинниками економічного зростання (з 2004 року) в Україні стали:

· зміцнення експортної моделі розвитку: експорт товарів і послуг з України зріс за рік на 37,2 %, а його частка – до 61 % ВВП. Значне випередження темпами зростання експорту темпів зростання ВВП та промислового виробництва засвідчило суттєве посилення цього чинника економічної динаміки;

· активна позитивна динаміка інвестиційних процесів: загальний обсяг інвестицій збільшився на 28,0 %, що стало можливим як завдяки зростанню прибутковості підприємств (офіційний чистий фінансовий результат підприємств України був у 2,1 разу вищим, ніж торік) та довгострокового кредитування (частка довгострокових кредитів зросла на кінець 2004 року до 46,8 %, кредитів в інвестиційну діяльність – до 8,3 %), так і завдяки активізації іноземного інвестування (приплив прямих іноземних інвестицій був на 31 % більше, ніж в 2003 році);

· помітне відновлення значимості чинника зростання споживчого попиту населення: темп приросту реальних наявних доходів склав 16,8 %, що у 2,9 разу більше, ніж в 2003 році, а витрати населення зросли на 24,1 %.

Водночас панування переважно експортних чинників обумовило посилення низки суперечностей, які свідчать про нестійкість економічного розвитку, створюють суттєві загрози для конкурентоспроможності національної економіки та макроекономічної стабільності: зберігається панування цінових чинників конкурентоспроможності щодо основних товарних позицій українського експорту: фізичні обсяги головної експортної продукції – чорних металів зросли протягом 2004 року лише на 10,2 %, причому найбільш зросли фізичні поставки сировинних матеріалів – чавуну, феросплавів, брухту, а вартісні обсяги зросли на 60 %.

Експорт алюмінію та виробів з нього зріс у 1,5 разу при фактично незмінних фізичних обсягах. Випереджаюче зростання цін мало місце при експорті продукції хімічної промисловості, особливо органічних хімічних сполук та мінеральних добрив, фізичні обсяги останніх навіть скоротилися.

Відтак в той час як в експортних галузях прискорено формувалися додаткові фінансові ресурси, пріоритетність цінових чинників конкуренції не заохочувала до їхнього інвестування у якісне переозброєння виробництв та інноваційні процеси у галузях; існує загроза надмірного насичення фінансовими ресурсами експортних галузей, які не спроможні забезпечити достатньо високих темпів розвитку та мають обмежені перспективи розширення, зважаючи на прогнози розвитку світових ринків (насамперед, виробництв низько-технологічної продукції), через відсутність належних інструментів міжгалузевого перерозподілу доходів. Це загрожує уповільненням темпів і зниженням якості економічного зростання, виникненням інфляційного надлишку грошей в економіці, або їхнім відпливом по рахунках руху капіталу. Процеси неврегульованої експансії капіталів, нагромаджених в експортних галузях, стали одним з детонаторів суспільно-політичної кризи в Україні наприкінці 2004 року;

· експортна модель значно підвищує обтяжливість адміністрування ПДВ: у 2004 році 41,6 % нарахованого ПДВ було сплачено у вигляді відшкодування експортерам. Згідно висновків МВС України, сфера відшкодування цього податку стала містким полем для розвитку корупції та зловживань;

· встановлюється жорсткий зв’язок монетарної політики з операціями НБУ на валютному ринку: прагнучи утримати гривню від подорожчання внаслідок значного позитивного торговельного сальдо, Нацбанк вимушений здійснювати гривневі інтервенції і одночасно проводити стерилізацію приросту грошової маси, накладаючи досить жорсткі обмеження у банківській сфері, що додатково обмежує процеси міжгалузевого переливу капіталів;

· створюється високий рівень залежності внутрішньої економічної динаміки, включаючи основні макроекономічні пропорції, від зовнішніх, непідконтрольних національному урядові чинників.

Відбитком на економічній політиці впливу політичних процесів, пов’язаних з підготовкою до президентських виборів 2004 року, стало внесення певних корективів до експортної моделі економічного зростання. Ця корекція полягала насамперед у значному посиленні фіскального тиску на економіку з метою отримання додаткових коштів для фінансування соціальних видатків бюджету та пенсій. Зокрема, у 2004 році обтяжливість ПДВ зросла до 4,9 % ВВП проти 4,7 % у 2003 році, реальна ефективна ставка податку на прибуток підприємств склала 26,4 % за номінальної ставки 25 % (у 2003 році реальна ефективна ставка цього податку становила 35,3 % за номінальної ставки 30 %).

При цьому зростання бюджетних видатків відбувалось на тлі збереження територіальної та галузевої нерівності у податковому навантаженні на бізнес, високого рівня корупції через недосконалість механізмів податкового адміністрування, що обумовило недостатню ефективність їхнього використання та значну кількість прямих зловживань у цій сфері.