Сторінка
2
З часом формується необхідність у створенні резерву платіжних засобів для забезпечення зростання попиту, для розширення виробництва. Для цього товаровиробники передавали свої скарби в борг, розмінювали в банках, цінних паперах. Таким чином перетворюється в цілеспрямоване нагромадження грошей для збереження вартості. Від так нагромадження скарбу називають функцію нагромадження вартості.
Форми грошей, що виконували функцію нагромадження вартості змінювали (від повноцінних до знаків вартості ) сьогодні нагромадження вартості може відбуватися у формі:
1) готівкових грошей;
2) цінних паперів( акції, облігації );
3) дорогих металів та каміння;
4) нерухомості, що приносить дохід.
В сучасних мовах сферу функціонування грошей як засобу нагромадження поділяють на 2 частини:
1) нагромадження вартості для розширеного відтворення (тут функцію нагромадження виконують знаки вартості );
2) нагромадження абсолютного багатства у формі ( золото ) скарбу.
Розрізняють нагромадження:
- на державному рівні;
- на приватному рівні.
- у сфері виробництва;
- у сфері особистого споживання.
Світові гроші – функція в якій гроші обслуговують рух вартості в міжнародному обороті і забезпечують реалізацію взаємовідносин між країнами.
Рух вартості на світовому ринку має свої особливості які і зумовлюють виділення функції світових грошей.
На початку формування світового ринку функцію світових грошей виконували тільки повноцінні гроші в основному – золото. Сучасний розвиток ринкових відносин призвів до виникнення різноманітних міжнародних засобів розрахунків:
- національні валюти економічно найсильніших країн світу ( $ США, англійський стерлінг, японська ієна і інші).
- міжнародні грошові одиниці – СДР, євро.
На світовому ринку гроші виконують функції загального платіжного засобу, загального купівельного засобу, перенесення багатства з однієї країни в іншу, нагромадження. Отже, світові гроші – це комплексна функція, що повторює, по суті, всі функції, властиві грошам на внутрішньому ринку.
Необхідно зазначити, що всі функції грошей взаємопов’зані і переходять одна в одну.
ЛІТЕРАТУРА
1. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 1996.
2. Савлук М. І. Гроші та кредит: Підручник. — К.: КНЕУ,2001.-602с.
3. Гроші та кредит. / За ред.Б. С. Івасіва.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.-510.
4. Єпіфанов А. О., Міщенко В. І., Гребник Н. І. Грошово-кредитна політика в Україні; тенденції та перспективи. // Фінанси України, -2000.- №9.
5. Синбченко М. І. Кон’юнктурна теорія грошей. М. І. Туган — Барановського.// Фінанси України. — 2000.- №9.
6. Мельничук О. М. Законодавчі основи та найважливіші параметри грошово-кредитної політики.// Фінанси України, 2000, -№7.
7. Жан — Поль Бландіьєр. Валютний курс: його місце і роль у перехідній економіці.// Фінанси України, 2000, - №8.
8. Остапець А. І. Остапець Л. В. Банківська система України: стан і проблеми розвитку.// Фінанси України, 2000 - №8.
9. Гриценко О. Гроші та грошово-кредитна політика. — К.: Основи, 1996. — Розд. 1.
10. Деньги / Сост. А. А. Чухно. — К., 1997.
11. ВСТУП до банківської справи / Відп. ред. М. І. Савлук. — К.: Лібра,
12. 1998.—Розд. 2.
13. Жуков Е. Ф. Обшая теория денег и кредита. — М.: Банки и биржи.
14. Деньги, кредит, банки / Авт. колл. под рук. Г. И. Кравцовой. — Минск: Меркаванне,1994.
15. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег. — М.: Прогресе, 1978.
1 2