Сторінка
2

Режим формування історичних паводків в українських Карпатах

Катастрофічний паводок 1980р. в басейні Дністра сформувався інтенсивними зливами 22 –26 липня, під час яких випало 200 – 340 мм опадів (більше двох місячних норм). Злива інтенсивністю понад 100 мм охопила площу близько 15 тис км2. Паводок завдав значної шкоди різним галуззям народного господарства, оскільки рівні води піднімалися на 4 – 5м.

Південно-західний макросхил відрізняється від північно-східного багатими гідрокліматичними ресурсами. Оптимальне поєднання теплових ресурсів і вологи послужило базою для формування надзвичайно багатих водних, рекреаційних, мінеральних і біологічних ресурсів. У результаті тут створилися різноманітні і неповторні ландшафти та привабливі краєвиди. На фоні цих природних багатств особливо болісними і нестерпними є катострофічні паводки, які у ХХ столітті спостерігалися п’ять разів і один раз ХХІ столітті.

25 жовтня 1926 року дуже інтенсивні зливи охопили весь басейн р. Тиси і сформували катастрофічний паводок. Особливо значним він був у басейні р. Уж.

28 – 30 грудня 1947р. інтенсивні дощі у верхів’ях Тиси, Ріки, Тересви і Тереблі та різке підвищення температури повітря від –14 до +120С, спричинили інтенсивне танення снігу, висота якого була 40 см. за добу тут випадало 130 мм, а з 28 до 30 грудня випало 255 мм. У результаті в басейні сформувався катастрофічний паводок, вода якого частково затопила м. Хуст і селище Вилок, а також багато сіл, великі площі сільськогосподарських угідь, багато народногосподарських та інших об’єктів тощо.

14 грудня 1957 р. в басейні річок Тереблі, Ріки, Латориці та Ужа випали інтенсивні зливові дощі з одночасним таненням снігу, від різкого підняття температури повітря до +8 – 140С. Танення снігового покриву, запаси води досягли 37 мм, та злива, під час якої випало 100 – 135 мм, на всіх річках регіону на 0,6 –0,9м вище найвищого багаторічного, а швидкість течії досягла 3 – 4м/сек. Паводок завдав великої шкоди народному господарству.

Катастрофічний паводок 1970р. (12 – 18 травня) сформували інтенсивні дощі у верхів’ях Тиси та на її притоках. Величина опадів у 2 – 3 рази перевищувала місячну норму і склала 150 – 200мм. Дощі з перервами тривали майже весь місяць, а найбільш інтенсивними були 12 – 14 травня. Добові суми опадів 13 травня у центрі зливи (біля м. Хуста) становили 130 – 135 мм, а на лівобережних притоках (Вілечул, Іза, Тур, Само), які протікають на території Румунії та Угорщини – 115мм. Сформований паводок перевищив всі попередні паводки. Наприклад, у селищі Великий Бичків він перевищив найвищий багаторічний рівень води на 189 см. води паводку затопили багато населених пунктів, промислових підприємств, сільськогосподарських угідь, руйнували інженерні комунікаційні споруди. Особливо катастрофічних наслідків завдав паводок м. Тячеву, яке було цілком затоплене.

Особливо катастрофічним був паводок, який перевищив усі попередні паводки за висотою рівнів і наслідками розливів. Він сформувався від сукупної дії зливових дощів і танення снігу. з 3 по 5 листопада майже на всій території Закарпатської області випало від 100 до 230мм опадів. паводкові сприяло також сильне попереднє зволоження території протягом літа і осені. Лише у жовтні випало 150 – 240мм, що в 1,5 – 2,0 рази перевищує норму. У результаті паводка рівні і витрати води на деяких річках перевищили багаторічний максимум. Рівень води на гірських ділянках піднявся на 2 – 4 м, а на рівнинних – на 4,5 –9,0м. Наводнення спричинило величезні руйнування і збитки і навіть людські жертви. Загинуло 18 людей.

Небувало катастрофічний паводок сформувався 3 – 5 березня 2001 р. на території Закарпатської області за ці три дні випало дві норми місячних опадів. рівні води на деяких річках перевищили на 1,5 – 2 м рівні паводки у 1998р. Об’єм опадів, які сформували цей паводок становив 2 млрд м3 води. паводок спричинив величезні руйнування, загинуло 9 людей.

По мірі інтенсифікації освоєння території і її урбанізації з кожним наступним катастрофічним паводком збитки від руйнації збільшуються. В зв’язку з цим зростає і актуальність запобігання цим руйнаціям. Таке запобігання традиційно здійснюється за допомогою будівництва водоохоронних дамб, водовідведення тощо. За певних умов вони приносять відповідний ефект, однак повністю не розв’язують проблеми. Тому виникає необхідність у пошуках більш радикальних заходів. одним із них міг би бути перерозподіл паводкових вод між річками, а саме транспортування частини цих вод на правобережжя Дністра. Підставою такого перерозподілу є те, що катастрофічні паводки в басейні Тиси формуються в холодну пору року, а на Дністрі в цей час глибока межень, під час якої загострюється дефіцит води, зокрема в його нижній частині. Однак, такий захід потребує глибокого і всебічного вивчення і техніко-екологічного обгрунтування.

Отже, катастрофічні паводки в Карпатах є характерним елементом гідрологічного режиму. Вони повторюються майже через кожні 10 – 15 років і затоплюють значні території, завдаючи природі і народному господарству та населенню величезних втрат.

Список літератури

1. Вишневський П.Ф. Зливи і зливовий стік на Україні. – К.: Наукова думка, 1964. 2. Вишневский П.Ф. Выдающийся паводок на р. Тисе 12 – 18 мая 1970г. // Тр. Укр НИГМИ, 1971, вып.107. 3. Дячук В.А., Сусідко М.М. Паводки в Закарпатті та причини їх виникнення // Укр. географ. журн. №1, 1999. 4. Стойко С.М. Система екологічно-профілактичних заходів попередження паводків у Закарпатті. В кн. “екологічні та соціально-економічні аспекти катастрофічних стихійних явищ у Карпатському регіоні”. – Рахів, 1999. 5. Тепловой и водный режим Украинских Карпат / Под ред. Сакали Л.И. – Л.: Гидрометеоиздат, 1985. 6. Швец Г.И. Выдающиеся гидрологические явления на юго-западе СССР. – Л.: Гидрометеоиздат, 1972.