Сторінка
3

Складання проектів рекультивації для різних видів порушених земель

Вихідні дані для одержання об'єктів робіт зі зняття родючого шару ґрунту, залежно від його середньої товщини, визначаються за ґрунтовими картами і записуються у відомість (додаток 6,7). Крім того, до проекту додається відомість необхідності кількості машин і механізмів для рекультивації (додаток 19).

У проекті передбачається:

- оранка і культивація усієї смуги тимчасового відводу;

- внесення органічних і мінеральних добрив на сільськогосподарських угіддях по всій смузі тимчасового відводу;

- сівба багаторічних трав на ділянках природних кормових угідь, які пересічені трасою споруд.

Для визначення необхідних травосумішок для залуження використовують матеріали геоботанічного обстеження природних кормових угідь. До таких проектів додаються поздовжні профілі траси споруди із вказівкою середньої товщини зняття родючого шару ґрунту.

У процесі розробки креслень виготовляється поздовжній профіль траси із вказівкою конкретної товщини родючого шару ґрунту на певних відрізках між пікетами.

Під час складання проектів зняття і вивезення родючого шару ґрунту на малопродуктивні землі для поліпшення їх родючості (землювання) встановлюється:

- товщина зняття родючого шару ґрунту на ділянці, що підлягає забудові, з урахуванням ґрунтових виділів);

- місця тимчасового складування знятого родючого шару грунту,

- місця вивезення родючого шару грунту і його тимчасове складування, товщина його нанесення залежно від рельєфу та ґрунтів ділянки, що поліпшується

Як правило, тимчасові відвали родючого шару ґрунту на ділянках, де він знімається, а також на ділянках, куди він транспортується, повинні бути розміщені у межах цих ділянок.

За відсутності доріг, придатних для перевезення ґрунту, у проектах необхідно передбачити будівництво нових доріг, а також ремонт існуючих.

Після нанесення родючого шару ґрунту передбачається грубе планування поверхні та оранка на відповідну глибину.

Об'єм робіт показано у відомості (додаток 12). Затрати, пов'язані з нанесенням родючого шару ґрунту на 1 га малопродуктивних угідь, не повинні перевищувати встановлених нормативів вартості освоєння 1 га нових земель взамін вилучених для несільськогосподарських потреб. До проекту додаються копії планів внутрішньогосподарського землевпорядкування родючого шару ґрунту і ділянок, на які він вивозиться, а також місць тимчасового складування родючого шару.

Окремо виготовляються креслення ділянок (у більшому масштабі), на яких по виділах показана товщина зняття і товщина нанесення родючого шару ґрунту.

У рекультивації земель після проведених геологічних та інших пошуках робіт проектами передбачено:

- зняття та складування у межах земельного відводу родючого шару ґрунту (якщо під час проведення робіт можливе його забруднення шкідливими для рослин речовинами) ;

- по завершенню робіт - очищення території від порід, сміття та інших забруднювачів; за наявності засолення необхідно провести вапнування або гіпсування;

- покриття ділянки родючим шаром ґрунту з плануванням;

- виконання комплексу біологічної рекультивації залежно від майбутнього використання. Матеріали технічного проекту повинні бути підписані:

- титульний лист, пояснювальна записка і генплан земельної ділянки - директором, головним інженером проектної організації та головним інженером проекту, а генплан, крім того, керівником групи і виконавцем,

- інші креслення технічного проекту, пояснення, а також розрахунки-голов ним Інженером проекту, начальником відділу та виконавцем.

Кошторисну документацію (зведений та об'єктивний кошторис) підписують особи, які вказані у формах (додатки 13-16).

Робочі креслення обов'язково повинні мати підписи виконавця, начальника відділу, головного інженера проекту, а детальні креслення - виконавця і начальника відділу.

Матеріали техніко-робочих проектів підписуються аналогічно технічному проекту і робочим кресленням.

Матеріали технічного проекту передаються замовнику проектної організації (генеральним проектувальником) у чотирьох, а супідрядною проектною організацією (генеральному проектувальнику) - у п'яти примірниках, крім об'єктивних кошторисів, кількість примірників яких має бути на один більше.

Робочі креслення повинні видаватися проектною організацією замовнику в чотирьох примірниках. У разі виконання окремих видів робіт супідрядною організацією робочі креслення повинні видаватися замовнику (генеральною проектною організацією) в шести примірниках. Робочі креслення типового проекту, за яким повинно здійснюватись будівництво на одному об'єкті декількох однакових споруд, у повній кількості примірників повинні видаватись тільки для однієї із цих споруд, а для інших - по два примірники.

Супідрядні організації повинні видавати генеральному проектувальнику робочі креслення у кількості примірників в усіх випадках на один більше, ніж це встановлено для генеральної проектної організації.

Додаткова кількість примірників робочих креслень понад встановлену кількість видається проектними організаціями за окрему плату в розмірі, встановленому Збірником цін на проектні та вишукувальні роботи для будівництва.

Техніко-робочі проекти видаються замовнику в таких же кількостях примірників, що й робочі креслення.

Технічні (техніко-робочі) проекти рекультивації земель, які розроблені відповідно до чинних норм і правил, що повинно бути доведено головним інженером проекту відповідним записом у матеріалах проекту, не підлягають погодженню з органами державного нагляду.

За відсутності затверджених правил з окремих питань проектні рішення повинні погоджуватися із відповідними органами державного нагляду.

Робочі креслення, розроблені відповідно до технічного проекту, погодженню не підлягають.

За дорученням замовника проектні організації зобов'язані проводити захист розроблених ними проектів у затверджених інстанціях.

Кошторисна документація складається відповідно до вказівок щодо складання кошторисної частини Інструкції з розробки проектів і кошторисів для промислового будівництва.

Для визначення кошторисної вартості робіт з рекультивації складають такі кошторисні документи:

Ø пояснювальну записку до кошторису;

Ø зведений кошторис за формою 1 (додаток 13), який визначає загальну вартість рекультивації за технічним (техніко-робочим) проектом;

Ø кошториси на окремі об'єкти (об'єктивний кошторис) за формою 2 (додаток 14), які визначають вартість рекультивації території, будівництва споруд з водовідводу і водопониження, влаштування водойм.

Крім того, якщо до будови входять різні об'єкти, наприклад, залізниці, водогони, лінії електропередач, то об'єктивні кошториси на рекультивацію порушень, пов'язаних із будівництвом цих об'єктів, також складаються окремо;