Сторінка
4

Карантині шкідливі організми Лісостепу

Фітосанітарні заходи. Ретельний догляд імпортних вантажів, вітчизняної продукції, пакувального матеріалу, транспортних засобів із підкарантинних районів протягом року в будь-якій стадії. У вогнищах ураження в період розвитку кожного покоління слід проводити трьохкратні суцільні обстеження деревних насаджень. Перш за все обстежують дороги, що з’єднують заселені і незаселені шкідником території, місця складування сільськогосподарської продукції, ринки, залізниці і автобусні станції. Фумігація приводить до загибелі імаго, гусені та лялечок, що знаходяться у щілинах.

Золотиста картопляна нематода Globodera rostochiensis Wollen.

Систематика: Nematoda, Heteroderidae, Globodera. Рослини-господарі — паразитує на коренях (зрідка бульбах) картоплі, томатів, баклажанів та деяких інших видів пасльонових. Найбільш вразливою культурою є картопля. Станом на 1 січня 2003 р. вид зареєстрований у 13 областях України загальною площею 5529 га, з них у Лісостеповій зоні знаходиться 827 га. Зокрема, у Львівській близько 182 га, Сумській 348,2 га, Черкаській 182 га, відмічено також незначні вогнища зараження у Вінницькій, Рівненській, Київській, Тернопільській, Хмельницькій обл.

Біологія. Розвиток першої личинкової стадії завершується в яйці. Після линьки з нього виходить личинка 2-го віку довжиною 0,4-0,5 мм, яка за сприятливих умов інвазується у корінь рослини, проникає у зону росту, де продовжує розвиток і перетворюється на дорослу особину. Самки поступово округлюються і проривають зовнішній шар кори, залишаючись прикріпленими до кореня. Їх запліднюють червоподібні самці, які активно рухаються. Після копуляції самці гинуть, а самки залишаються на коренях рослин, всередині яких розвиваються яйця. Щойно відроджені самки, які з’являються на поверхні кореня, білі, а згодом стають жовтими — “золотими”. Після завершення розвитку самки, наповнені яйцями, гинуть, їх покрив ущільнюється, темніє, стає коричневим, утворюється циста, всередині якої протягом декількох років зберігаються яйця (в середньому до 500 штук) і личинки. У цей час вони осипаються з коренів у ґрунт. Такі цисти здатні зберігати збудника протягом багатьох років за відсутності пасльонових господарів. Основна маса дозрілих цист знаходиться у верхньому 20-сантиметровому орному шарі ґрунту. Протягом вегетаційного періоду золотиста картопляна нематода утворює одне покоління. Період спокою необхідний личинкам перед вилуплюванням. Тривалість розвитку нематод з початку впровадження інвазійних личинок в корені до появи статевозрілих самок складає в залежності від температури 40–70 днів.

Ознаки інвазії картопляної нематоди неспецифічні. На полі зустрічаються ділянки з ослабленими чи відсталими у рості рослинами, іноді виявляється пожовтіння, в’янення та загибель листків. Хлороз проявляється з нижніх листків, згодом розповсюджуючись на верхні і поступово охоплюючи увесь кущ. Сильно уражені рослини для отримання поживних речовин та води утворюють масу дрібних коренів. Це явище що дістало назву “бородатість кореневої системи”. Зниження врожайності картоплі значне, інвазійні рослини утворюють дрібні та нечисленні бульби. За несприятливих погодних умов рослини можуть загинути. Утворення вогнищ глободерозу можна спостерігати через 5–7 років з часу занесення фітогельмінта. Після випадкового занесення поодиноких цист утворюються вогнища з різким зниженням чисельності фітогельмінтів від центру до периферії і з таким же різким зниженням ступеня пригніченості рослин. Вражені рослини мають всього 1-3 стебла; число бульб різко зменшується, вони дрібні (15-45 г) чи взагалі не утворюються.

Методи діагностики. Цисти і самок виділяють у зразках ґрунту та на коренях господаря. Способи перенесення та розповсюдження. Личинки 2-го віку здатні пересуватися у ґрунті на незначні відстані, відшукуючи корені рослин за їх виділеннями. Нематоди потрапляють у нові області існування завдяки завезенню цист при імпорті насіннєвої картоплі, садивного матеріалу, ґрунту, цибулин квіткових культур, споживчої картоплі або картоплі з метою переробки.

Заходи боротьби. В зонах, вільних від нематод, з метою попередження зараження глободерами посадку картоплі чергують з та оптимальними для неї попередниками: озимими зерновими, багаторічними травами, бобово-злаковими сумішами, люпином, соєю. Відомо, що за декілька років відсутності основного господаря чисельність популяції нематод істотно знижується. Рекомендується семирічна сівозміна із застосуванням стійких сортів картоплі чи нематицидів (фумігантів або гранульованих сумішей системних препаратів). Для боротьби з картопляною нематодою на томатах використовують в основному фуміганти. Фітосанітарні заходи. Рослинний матеріал повинен супроводжуватися карантинним сертифікатом, який засвідчує що продукція вирощена на вільних від зараження нематодами ґрунтах. Карантинні заходи поширюються не тільки на бульби, бадилля, томати, цибулини, коренеплоди та укорінені рослини, а й на ґрунт, гній, тару, транспортні засоби, сільськогосподарське знаряддя і машини із заражених районів.

Власники заражених ділянок повинні збирати бадилля, корені, очистки з бульб і спалювати їх або закопувати на глибину не менше 1 м, обробляючи хлорним вапном, 5%-ним розчином формаліну чи карбатіону. У цю ж яму повинна зливатися і рідина після промивання картоплі.

Стічні води, ґрунт та відходи заводів, які переробляють заражену картоплю, забороняється використовувати для поливу та удобрення полів.

Рак картоплі.

Збудник: Synchitrium endobioticum Percival.

Систематичне положення: Fungi, Chytridiomycetes, Chitridiales.

Рослини-господарі — із культурних рослин вражає лише картоплю, а в лабораторних умовах і деякі інші пасльонові культури.