Сторінка
2

Виробництво молока

Годівля молочних корів різного фізіологічного стану. Для значного підвищення продуктивності молочної худоби важливою є організація достатньої й повноцінної годівлі. Збалансовані за всіма поживними речовинами і енергією раціони підвищують продуктивність тварин на 25-30%, знижують витрати кормів на 30-35%, а собівартість виробництва продукції — на 20%.

У годівлі тварин молочного стада найбільше використовуються об’ємисті корми, концкорми та деякі відходи промисловості, яка переробляє сільськогосподарську сировину.

Годівля сухостійних корів. Сухостійний період — один із найбільш відповідальних у виробничому циклі корови. Недостатня за рівнем та повноцінністю годівля тільних сухостійних корів є основною причиною важких отелень, народження слабких телят, що негативно впливає на їх послідуючий ріст і розвиток, та низької продуктивності корів.

Корови перед отеленням повинні мати заводську вгодованість, тобто за період сухостою відкласти у своєму тілі достатню кількість протеїну, енергії (у вигляді жиру), макро- і мікроелементів та вітамінів. Ці резерви використовуються коровами, особливо високопродуктивними, у перші місяці лактації, коли вони фізично не можуть з’їсти кормів стільки, скільки їм потрібно для покриття витрат на синтез молока, яке вони виробляють. Встановлено, що кожний кілограм відкладених у резерв поживних речовин забезпечує підвищення надою після отелення на 15-20 кг.

Нині переглянуто норми мінерального живлення корів в останні 7-10 днів перед отеленням. Наукою і практикою встановлена необхідність виключення з раціону сполук кальцію (крейда, трикальційфосфат тощо), з метою штучного створення у корови негативного балансу кальцію.

Годівля дійних корів. Годівлю дійних корів необхідно організовувати так, щоб одержати від них максимум молока високої якості при збереженні їх здоров’я та відтворювальних функцій. Вивчення особливостей обміну речовин у корів на протязі виробничого циклу дозволило розробити диференційовану їх годівлю за періодами (фазами) лактації з урахуванням фізіологічного стану, потреб в енергії й поживних речовинах та можливостей максимально і ефективно використовувати корми. З урахуванням цього весь лактаційний період ділять на три майже рівні за тривалістю періоди (фази). Перший, післяотільний, тривалістю близько 70-110 днів — це період (фаза) роздоювання корів, одержання максимально можливого надою від корови. Другий період (фаза) тривалістю 70-100 днів — підтримування досягнутого, у першій фазі, рівня продуктивності (розпал лактації). Третій, що триває 100-150 днів, — період (фаза) спадання лактації, який закінчується підготовкою корів до сухостою і їх запуском. Інколи виділяють фазу новотільності, яка триває до 10-15 дня після отелення.

Новотільний період (фаза), як і кінець сухостою, найбільш складний з точки зору організації годівлі корів. Годівля в ці періоди на 45-50% визначає продуктивність і якість молока, обмін речовин, запліднення корів та життєздатність новонароджених телят. Раціон, при якому одержали максимальний добовий надій, залишають на наступні 2-3 тижні, а потім додаткову кількість кормів поступово виключають і корову переводять на нормовану годівлю відповідно до її фактичного надою, лише молодим коровам залишаючи аванс на ріст. Підвищувати енергетичну цінність раціонів бажано за рахунок комбікормів, збагачених макро- і мікроелементами та вітамінами А, D, E, а також за рахунок високоякісних об’ємистих кормів і насамперед кормових коренеплодів.

При роздоюванні молочної худоби необхідно поєднувати підвищений рівень годівлі з чітким дотриманням техніки машинного доїння, домагаючись ретельного видоювання тварин. Добрий ефект одержують при згодовуванні кормів у вигляді кормосумішей. Використання кормосумішей, збалансованих за всіма поживними речовинами, сприяє підвищенню енергетичного забезпечення організму і збільшенню на 8-12% надоїв.

В останній період лактації в раціоні корів повинні переважати об’ємисті корми — сіно, сінаж, силос і коренеплоди, а влітку — зелена маса. Кількість концентрованих кормів в кожному конкретному випадку залежить від якості основних кормів і вгодованості корови. В кінці цього періоду корів запускають. При запуску в раціоні корів зменшують кількість соковитих і концентрованих кормів, а також скорочують час та інтенсивність підготовки вим’я до доїння, переходять з триразового на дво-, а потім і одноразове доїння.

Режим годівлі корів. Суттєвого значення при вирощуванні тварин на молочних фермах необхідно надавати режимові годівлі, під яким розуміють кратність, черговість та час роздавання кожного виду корму (кормосуміші) на протязі доби. На фермі повинна бути створена спокійна обстановка для поїдання і пережовування кормів, тобто забезпечено сприятливі умови для протікання фізіологічних процесів, пов’язаних з утворенням молока. Кожна роздача чергової порції свіжих кормів не лише стимулює тварин до їх поїдання, але й змушує їх переривати свій відпочинок та пережовування попередньої порції корму.

Часте, неконтрольоване роздавання об’ємистих кормів (7-8 і більше разів за добу), з одного боку, корисне, тому, що корови можуть поїдати з апетитом більшу частину свіжих, без домішок слини, неокислених кормів. З іншого боку, багатократне, безсистемне роздавання кормів порушує відпочинок тварин, їх жуйні процеси, що негативно позначається на перетравлюванні і засвоюванні поживних речовин кормів та синтезі молока, а також пов’язане із збільшенням затрат праці та енергетичних ресурсів. Проте наукові дослідження доводять доцільність використання багатократного роздавання кормів коровам, яке погоджується з їх поведінкою і сприяє підвищенню молочної продуктивності на 10-15%.

Доїння корів та первинна обробка молока. Запорукою ефективної роботи молочної ферми є раціональна організація машинного доїння корів. Секреція молока у молочній залозі тварин відбувається рівномірно протягом 9-12 год. після доїння, а тому спокійна обстановка у стаді, організація відпочинку корів за певним режимом, сприяють оптимальній секреції молока. Місткість вим’я корови визначає її індивідуальну особливість нагромаджувати до доїння певний об’єм молока без пригнічення процесу секреції. При цьому необхідно пам’ятати, що місткість молочної залози не залишається постійною протягом лактації: у перші місяці лактації вона дещо збільшується, потім, до п’ятого — сьомого — залишається практично однаковою, а далі із зменшенням добових надоїв зменшується.

Доїння — це складна технологічна операція, мета якої полягає не лише в тому, щоб швидко, повною мірою, без шкоди для здоров’я корови та з найменшими затратами праці добути молоко, яке утворилося у вимені, а й створити добрі умови для подальшої його секреції, сприяти збільшенню продуктивності тварини.

Доїння корів переносними апаратами у відра повинно здійснюватися лише двома апаратами. При використанні трьох оператор не встигає якісно виконувати всі підготовчі і заключні ручні операції у чотирьох корів за період машинного видоювання п’ятої. В цьому випадку будуть перетримки апаратів на вим’ї, що призводить до наведених вище наслідків. При доїнні двома апаратами в переносні відра оператор за 1 год. може видоїти 16-18 корів.