Сторінка
1
1. Племінна робота в молочному скотарстві
Племінна робота є важливим фактором інтенсифікації молочного скотарства. Сучасні методи племінної роботи передбачають створення високопродуктивних тварин, добре пристосованих до найменш затратних технологій виробництва продукції, з урахуванням об’єктивної оцінки їх племінних якостей, застосування досягнень популяційної генетики та автоматизовано-інформаційних систем управління селекційним процесом. Особливо важливим є науково обґрунтований вибір порід, напрямку та темпів підвищення їх генетичного потенціалу.
Породи молочної худоби зони Лісостепу України.
Українська чорно-ряба молочна порода. Ця порода, затверджена в 1995 році, створена шляхом відтворного схрещування чорно-рябої худоби з голштинською породою. В залежності від материнської основи сформовано три внутрішньопородні типи: центрально-східний, західний та поліський.
Найбільш чисельним є центрально-східний тип. В результаті поглинального схрещування сименталів з бугаями голландського походження в 1955-1975 рр. в зоні Лісостепу був сформований масив чорно-рябої худоби з міцним кістяком, добре розвиненими м’ясними формами з порівняно великою живою масою, але нерівномірно розвинутим вим’ям, в основному округлої та чашоподібної форми. Молочна продуктивність корів у племінних господарствах складала 4000-4500 кг молока жирністю 3,7-3,9%. Ці тварини і послужили основою для створення центрально-східного типу української чорно-рябої молочної породи. Тварини цього типу мають міцну, щільну конституцію, гармонійну будову тіла, продовгувату голову, довгу шию з тонкою складчастою шкірою, гостру холку, широкі та косо поставлені ребра, глибокі, середньої ширини, груди, рівну спину, широкий та прямий поперек, широкий довгий омускулений зад з невеликим нахилом від маклоків до сідничих горбів, міцні кінцівки, добре виражену середню частину тулуба, пропорційно розвинене і щільно прикріплене вим’я ванно-чашоподібної форми. Жива маса дорослих корів — 600-650 кг, бугаїв — 850-1100 кг. Телиці досягають живої маси в 12 міс. 290-300 кг, а у 18 міс. 400-420 кг, бугайці відповідно 380-400 кг та 500-520 кг. Молочна продуктивність корів становить 6000-8000 кг молока жирністю 3,6-3,8%. Тварини характеризуються доброю відтворною здатністю. Вік корів при першому отеленні становить 803-870 днів, а сервіс-період — 85-100 днів.
Українська червоно-ряба молочна порода. Порода затверджена в 1993 році створена методом відтворного схрещування в основному сименталів з червоно-рябими голштинами. В породі виділяють центральний та південно-східний типи. Як материнська основа центрального типу використовувались симентали і монбельярди, а південно-східного — симентали і айршири. В центральному внутрішньопородному типі виділяються київський, прилуцький та черкаські заводські типи, а в південно-східному — вінницький та харківський. За рівнем молочної продуктивності кращим є черкаський заводський тип.
Тварини української червоно-рябої молочної породи мають гармонійну будову тіла, міцну, щільну конституцію, добре виражений “молочний трикутник”. Вим’я ванно- і чашоподібної форми, щільно прикріплене, з великим запасом. Тварини крупні, молочного типу будови тіла із задовільними м’ясними якостями. При створенні породи селекціонери орієнтувалися на такі стандарти: висота в холці не менше 140 см, обхват грудей 210 см, обхват п’ястка 18-19 см, швидкість доїння 2,4-2,7 л/хв. Генетичний потенціал молочної продуктивності корів становить 6500-7000 кг молока за лактацію, жива маса дорослих корів 630-680 кг, теличок у віці 12 міс. 400 кг, а у 18 міс. — 450 кг, бугайців відповідно 500 та 550 кг. Вік першого отелення корів у межах 25,7-31,3 міс., сервіс-період — 69-83 дні.
Голштинська порода. Походить від худоби, завезеної переселенцями із Голландії в Америку і Канаду. Початком існування породи вважається 1661 р., коли були створені ферми, які почали займатися селекційною роботою. Спочатку порода називалась голштино-фризькою, а з 1983 р. — перейменована на голштинську. Завезене поголів’я голландської породи було молочно-м’ясного типу, малоросле з великим м’ясистим вименем. В США і Канаді при розведенні голштинів вели селекцію на високомолочність, живу масу, екстер’єрний тип в умовах збалансованої повноцінної годівлі та інтенсивного вирощування молодняку. Найбільш характерних особливостей порода набула в другій половині XVIII ст. В результаті централізованої селекції, основаної на широкому використанні бугаїв-поліпшувачів та методу трансплантації ембріонів сформувався великий масив чорно-рябої худоби, який значно відрізнявся від вихідного поголів’я.
Тварини голштинської породи мають міцну конституцію, гармонійну будову тіла, добре розвинений тулуб, міцно прикріплене, рівномірно, розвинене вим’я ванноподібної форми, характеризуються хорошими акліматизаційними властивостями і високою оплатою корму. Запровадження класифікації тварин за типом сприяло створенню високомолочних корів з міцним здоров’ям та великою тривалістю господарського використання. Голштини в основному мають чорно-рябу масть. Червоно-ряба масть голштинів зумовлена рецесивним геном.
Висота дорослих корів у холці в середньому 144 см, бугаїв 158-160 см. Груди глибокі (до 86 см), достатньо широкі (до 65 см), задня частина тулуба довга, пряма, широка. Жива маса голштинських корів становить 670-700 кг, бугаїв 960-1200 кг, телиць у віці 18 міс. — 420-450 кг, а бугайців 500-550 кг. Тварини закінчують ріст у 72 міс. Вихід м’ясної продукції голштинів становить 55-57%.
Голштинська худоба характеризується задовільною відтворною здатністю, що зумовлена фізіологічними особливостями високопродуктивних тварин. Із збільшенням рівня продуктивності вище 7000 кг молока спостерігається і збільшення міжотельного періоду. Слід відмітити, що голштини вимогливі до якості годівлі та умов утримання і свої кращі властивості можуть проявити лише в оптимальних умовах.
У Європу голштинів почали завозити з 1950 р. для покращення місцевих та створення нових порід і для чистопородного розведення. В зв’язку з широким використанням голштинської худоби в Україні створюється власна племінна база цієї породи.
Симентальська порода. Ця порода створена в Швейцарії в долині річки Сімме і походить від старої бернської худоби. Є й інші версії походження цієї породи. На Україну сименталів вперше почали завозити у 70-х XXІ ст. Це порода комбінованого напряму продуктивності. Завдяки хорошим молочним, м’ясним і робочим якостям, міцності конституції, невибагливості до зовнішнього середовища та хорошими акліматизаційними властивостями симентали швидко поширились на території України і розводились в 17 областях.
Симентали України порівняно крупні. Виділяються тварини двох типів будови тіла: молочно-м’ясний та м’ясо-молочний. Тварини молочно-м’ясного типу більш високоногі з добре розвиненою грудною клітиною та середньою частиною тулуба. Кінцівки міцні, правильно поставлені. Тварини характеризуються задовільною омускуленістю з вираженим “молочним трикутником”. Тварини м’ясо-молочного типу приземкуваті, добре омускулені, тулуб їх порівняно більш глибокий з округлими і широкими ребрами. Вим’я корів округле і чашоподібне, зустрічаються тварини з підтягнутими передніми четвертями, зближеністю задніх дійок, слабкою підтримуючою зв’язкою, недостатньо пристосованою до машинного доїння.
Завантажити реферат