Сторінка
3

Вплив системи оподаткування доходів фізичних осіб на формування інвестиційних ресурсів держави

Сьогодні однією з головних проблем як для розвитку корпорації, так і країни загалом є нестача інвестиційних ресурсів. Хоча під інвестиціями розуміють не лише грошові кошти, а також майнові та інтелектуальні цінності, однак здебільшого саме наявність коштів є основною запорукою розвитку будь-якого підприємства чи фірми. Тому створення державою умов для вкладання інвесторами вільних грошових коштів у високодохідні фінансові активи є нагальним завданням для уряду країни як щодо подолання кризи, так і для відродження економіки.

Серед основних факторів, що впливають на темпи зростання інвестицій, є співвідношення розподілу доходу на споживання та накопичення (заощадження) . Так, в умовах низьких доходів населення основна їх частка (майже 80 %) спрямовується на споживання. Тому зростання доходів громадян спричиняє підвищення частки, призначеної для заощаджень, які безпосередньо є джерелом інвестиційних ресурсів. Крім того, існує пряма залежність між зростанням питомої ваги заощаджень у загальному обсязі доходів і збільшенням обсягів інвестицій та навпаки. Однак така тенденція існуватиме за умови забезпечення державних гарантій стосовно збереження заощаджень громадян, що стає стимулом для активізації інвестиційної діяльності. У цьому контексті запровадження Національним банком України обмежень стосовно дострокового вилучення строкових депозитних вкладень населення у комерційних банках як одного із заходів призупинення відтоку коштів із банківської системи можна вважати додатковим ризиком щодо скорочення інвестицій з боку громадян в економіку країни та втрати довіри до фінансових інститутів.

Не визначальним, але суттєвим фактором впливу на темпи росту інвестицій можуть бути ставки оподаткування пасивних доходів громадян, оскільки інвестора насамперед цікавить чистий дохід від вкладання вільних коштів, а не його валовий дохід від таких операцій.

Необхідно наголосити, що у зв'язку з падінням темпів розвитку економіки істотно зменшується фонд оплати праці, а відтак і прибутковий податок з громадян, що є основою формування місцевих бюджетів.

Незважаючи на колапс, що виник в інвестиційній сфері України, необхідно визначити так звані точки росту і відтак - напрями відродження корпорацій та економіки в цілому. Саме збільшення обсягів фінансових ресурсів домогосподарств можна вважати одним із таких пріоритетних напрямків стабілізації інвестиційної сфери. Так, середня пенсія за 2008 р. (до грудня 2007 р.) зросла на 49 %, заробітна плата у бюджетній сфері (і це при мінімальній зарплаті 545 грн., а не 605 грн.) - на 30,2 %. Отже, фізичні особи шукатимуть способи збереження та збільшення своїх доходів. Саме такою альтернативою може бути вкладання коштів у корпоративні права або у банківський сектор за умови відродження довіри до нього та надання відповідних гарантій з боку уряду.

Тому вважаємо за доцільне, починаючи з наступного бюджетного року, запровадити зазначені новації щодо удосконалення справляння податку з доходів фізичних осіб з метою пожвавлення інвестиційного клімату в державі та стимулювання зростання доходів населення завдяки зменшенню податкового тиску на незначні за розмірами доходи населення. Що стосується відродження економіки, то відповідно до теорії антикризової політики головна увага зосереджується на формуванні у країні ефективного попиту. Це може бути реалізовано як за рахунок збільшення державних видатків на соціальні програми та економічну діяльність, так і шляхом неінфляційної емісії. Тобто держава повинна пропонувати достатню кількість коштів, а не обмежувати грошову масу в обігу та спрямовувати ці кошти в інвестиційні проекти. Таким чином, вирішується одночасно проблема зайнятості населення та зростання доходів домогосподарств як потенційних інвесторів реального сектора економіки.

Наукові праці НДФІ 1(46), 2009 рік, стр. 27-33