Сторінка
2

Концепції спільного простору ПДВ

Зважаючи на більш плідний досвід адміністрування ПДВ у Російській Федерації, а також на те, що вона є найбільшим ринком для українського експорту і торговельні відносини наших країн характеризуються виваженим балансом імпорту-експорту, вважаємо доцільним запропонувати модель об' єднаного простору нарахування податку на додану вартість. Така модель дозволить уникнути проблем з відшкодуванням ПДВ для випадків експорту українських товарів до Росії. За даними Держкомстату, у 2007 р. обсяги такого експорту склали 12668,4 млн. дол. США, що, за нашими підрахунками, становить 25,7% загального експорту України, а імпорт з Російської Федерації склав 16838,2 млн. дол. США, це відповідно 27,8% загального імпорту [4].

Таким чином чверть українських експортерів матимуть можливість не здійснювати процедуру відшкодування ПДВ. Питання своєчасного відшкодування податку на додану вартість є одним з пріоритетних в роботі податкових органів і держави в цілому, але протягом вже багатьох років ця проблема не може вирішитися. Своєчасне повернення оборотних коштів на рахунки підприємств є безумовною фінансовою запорукою їх розвитку. Модель єдиного простору ПДВ для багатьох дрібних та середніх підприємців, які не мали змоги або не хотіли раніше боротися з бюрократичними перешкодами, пов' язаними з процедурою відшкодування, надасть можливість більш активно розвивати торговельні відносини і зробити справжній ривок у цьому напрямку.

Суть моделі єдиного простору ПДВ має полягати у тому, щоб звільнити взаємну торгівлю України та Росії «національної приналежності». Це означає, що російський покупець українського товару повинен мати такі ж самі права, як і український покупець, тобто за податковим правом в частині нарахування податку на додану вартість він не буде вважатися іноземним контрагентом, і купуватиме товар з урахуванням ПДВ, як і звичайний український покупець. І навпаки: український покупець російського товару повинен мати такі ж самі права, як і російський. В умовах, коли рівень взаємного експорту та імпорту мають близькі показники, впровадження такої моделі не призведе до недоотримання коштів у бюджет. Надалі функціонування такої моделі буде стимулювати розвиток конкретно взаємної торгівлі шляхом фінансової зацікавленості самих держав, виключаючи можливість односторонніх торгових відносин, які ми маємо, наприклад, з Китаєм, де імпорт на 87% перевищує експорт [4].

Іншим аспектом впровадження такої моделі є необхідність уніфікації ставки податку. Сьогодні в Україні існує ставка 20%, а в Росії - 18% [5]. Але проект Податкового кодексу, який запропоновано Міністерством фінансів України, містить пропозиції щодо зниження ставки ПДВ з 20 % до 17% [6], що, на думку експертів, є виправданим кроком, до речі, ставка ПДВ в Японії становить 5%, Канаді - 7%, Панамі - 5% [5]. Таким чином, цілком можливо сьогодні зменшити ставку ПДВ в Україні до рівня 18%, встановивши по суті єдиний з Росією рівень нарахування ПДВ. А оскільки цей податок включається до вартості товарів та послуг, слід зауважити, що і зменшення ставки ПДВ повинне призвести до зменшення цін на товари та послуги. В цьому зацікавлені як покупці, так і виробники з постачальниками. Покупці, тому що вони несуть на собі основне податкове навантаження, а виробники та продавці - оскільки у них з' являється можливість за рахунок зниження ціни збільшити об'єм реалізації в кількісному виразі [7]. Зі зменшенням ставки податку на додану вартість здешевшають й імпортовані енергоносії, від вартості яких залежить конкурентоспроможність вітчизняних товарів на світовому ринку.

Висновки.

В цілому сукупність окреслених вище переваг дає можливість стверджувати, що відсутність митних та фінансових перепон при переміщенні товарів між двома країнами, що є стратегічними партнерами, безумовно, сприятиме поглибленню економічних зв'язків, а також буде важливою перешкодою для зловживань, пов'язаних з відшкодуванням податку, які існують сьогодні в Україні. Але така ініціатива має бути закріплена на законодавчому рівні обох держав і вимагає великої роботи по гармонізуванню нормативної бази. Такий крок дозволить збільшити товарообіг між державами за рахунок розширення номенклатури товарів та залучення нових учасників. Ці заходи дозволять брати участь у міжнародній торгівлі більш широкому загалу вітчизняних виробників, насамперед малих та середніх, а це дуже важливо, бо фахівці в усьому світі сьогодні визнають, що запорука загального економічного розвитку держави - це активний малий та середній бізнес.

Література:

1. Франція/[Електронний ресурс]. - Державна податкова адміністрації України. - Офіц. Веб-сайт. - Режим доступу:sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art id=161937&cat id=161857&sh owHidden=1

2. Наказ Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України 21 травня 2001 р. за № 200/86. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 8 червня 2001 р. за № 489/5680.

3. Из истории налоговой системы/[Електронний ресурс]. - Федеральна податкова служба Російської Федерації. - Офіц. Веб-сайт. - Режим доступу: r72.nalog.ru/document_print.php?id=15441&topic=arx72

4. Географічна структура зовнішньої торгівлі товарами за 2008 рік/[Електронний ресурс]. - Держ. ком. статистики України. - Офіц. Веб-сайт. -Режим доступу:ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2009/zd/ztt/ztt_u/ztt0309.htm

5. Про ставки ПДВ/[Електронний ресурс]. - фінансово-інформаційний портал. - Режим доступу: charts.finance.ua/ru/~/1/0/all/2009/05/05/159591