Сторінка
3

Органолептичні методичні прийоми

Висновки щодо результатів інвентаризації цінностей і про­позиції щодо усунення виявлених недоліків, заліку нестач і лишків за пересортуванням, а також списання нестач у ме­жах норм природного убутку комісія формулює й обґрунто­вує в протоколі. Після закінчення інвентаризації робоча ко­місія всю документацію і протокол передає центральній пос­тійно діючій комісії.

При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ви­користовують ЕОМ, які дають змогу скоротити строки про­ведення її, поліпшити якість, знизити трудомісткість робіт.

Для прискорення інвентаризації обчислювальний центр складає машинограму — інвентаризаційний опис, де вказують номер складу, код, позначення одиниці і ціну товару. Інвен­таризаційна комісія записує у відомість фактичну наявність цінностей. Після введення в ЕОМ фактичних і облікових залишків товарно-матеріальних цінностей автоматизовано видаються машинограми — порівняльні відомості і відомості результатів — нестач одних товарів та лишків інших.

Позитивно зарекомендував себе також інший варіант авто­матизації інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на ЕОМ, який полягає ось у чому. Матеріально відповідальні особи підготовляють товарно-матеріальні цінності до інвен­таризації — групують їх за однорідністю, прикметами, що їх відрізняють, та місцями зберігання, уточнюють ціни, коди тощо. На кожному товарному ярлику, кипній карті та інших документах, які зберігають разом із товаром, матеріально відповідальна особа вказує (після перелічування, зважуван­ня) кількість товару і тари, ціну. Потім інвентаризаційна комісія за участю матеріально відповідальної особи переві­ряє кількість та якість товару і тари в натурі, звіряє з дани­ми товарного ярлика, кипними картами та іншими доку­ментами, складеними матеріально відповідальною особою. Якщо розбіжностей записів у цих документах інвентариза­ційна комісія не виявила, то члени комісії підписують товарні ярлики, кипні карти і передають їх на обчислювальний центр для складання машинограм "Інвентаризаційний опис" і "По­рівняльна відомість результатів інвентаризації товарів". Ос­танню складають у разі виявлення розбіжностей між фак­тичною наявністю товарів і тари та даними бухгалтерського обліку. Машинограми, які видає ЕОМ, оформляють в уста­новленому порядку відповідно до нормативних актів про документи і документооборот у бухгалтерському обліку і Методичних вказівок щодо впровадження і застосування державного стандарту "Надання юридичної сили докумен­там на машинному носії і машинограмі, які створюють засо­бами обчислювальної техніки".

Використання ЕОМ під час інвентаризації матеріалів на складах, як показує практика, скорочує строки її на 3—4 дні, усуває ймовірність помилок у номенклатурних номерах; ці­нах та інших реквізитах, а також запобігає викривленню результатів інвентаризації.

Застосування у процесі інвентаризації дуаль-карт із гра­фічними позначеннями вивільняє інвентаризаційну комісію від складання інвентаризаційних описів. При цьому дуаль-карту заповнюють на кожне найменування товару. У ній способом графічних позначень відображують фактичну наяв­ність товару. За графічними позначеннями на обчислюваль­ному центрі за допомогою зчитувальних пристроїв кількість товару за даними інвентаризації передають до інформацій­ного масиву для складання машинограми порівняльної ві­домості.

При використанні на підприємстві клавішних обчислю­вальних машин за даними інвентаризаційних ярликів на фактурних або бухгалтерських машинах складають інвента­ризаційну відомість. Клавішні обчислювальні машини у про­цесі виконання контрольно-ревізійних процедур використо­вують для обчислення природних втрат за окремими найме­нуваннями матеріалів і загальної суми втрат. При цьому виявляють випадки попереднього списання матеріалів за рахунок природних втрат за нормами без встановлення фак­тичних втрат, тобто без проведення інвентаризації, що забо­роняється.

Центральна постійно діюча інвентаризаційна комісія під­приємства розглядає результати інвентаризації, їх оформ­лення і регулювання, починаючи з перевірки правильності оформлення порівняльних відомостей. Свої висновки і про­позиції щодо результатів інвентаризації вона викладає у про­токолі. Тут же зазначають причини нестач, втрат і лишків, визначають відповідальних осіб, дають пропозиції щодо ре­гулювання розбіжностей фактичної наявності цінностей ;і даними бухгалтерського обліку.

Нормативними актами про бухгалтерські звіти і баланси передбачено, що виявлені при інвентаризаціях розбіжності цінностей проти даних бухгалтерського обліку регулюють списанням природного убутку товарно-матеріальних ціннос­тей, а у межах встановлених норм, за розпорядженням ке­рівництва підприємства, — на витрати виробництва. Таке списання убутку можливе лише за умови виявлення нестачі під час інвентаризації. При цьому убуток цінностей у межах діючих норм визначають після заліку нестачі матеріалів лишками їх за пересортуванням.

Якщо після заліку пересортування все ще залишилась нестача цінностей, то норми природного убутку застосовують тільки до того найменування цінностей, з якого виявлено нестачу. Втрати і нестачі цінностей понад норми втрат від­носять на винних осіб. Якщо нестачі і втрати є наслідком зловживань, то матеріали у п'ятиденний строк на винних осіб передають правоохоронним органам з поданням позо­ву. Нестачі цінностей понад норму природного убутку і втра­ти від псування, якщо конкретних винуватців не встановле­но, можуть бути списані керівниками підприємств за раху­нок чистого прибутку.