Сторінка
6

Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система

Контроль, здійснюваний ДПАУ, зводиться не лише до пе­ревірки дотримання податкового законодавства, правильності обчислення податків і своєчасності їх сплати. Визнаючи над­звичайну важливість цих функціональних напрямів діяльності податкових органів, необхідно вказати на неприйнятність зве­дення суті контролю лише до способу забезпечення законнос­ті, оскільки таким чином обмежується його активна економіч­на цілеспрямованість. Податкові органи не обмежуються роллю пасивного контролера. В процесі контролю, як правило, оці­нюються не тільки кількісні результати фінансової і господар­ської діяльності, а і її законність, доцільність, а також фінансова стійкість платника як основа для підвищення податкового потенціалу економіки.

Як вже зазначалося, важливим елементом системи контро­лю є об'єкт контролю. У сфері державних фінансів об'єктом контролю виступають процеси формування і використання фі­нансових ресурсів державного сектору.

Зміна контролюючої системи під впливом сучасних соці­ально-економічних трансформацій безпосереднім чином торк­нулася об'єктів державного фінансового контролю у напрямі їх суттєвого ускладнення. Становлення ринкових відносин в Ук­раїні супроводжується появою підприємств різних форм влас­ності, зміною джерел фінансових ресурсів, їх складу та структу­ри, принципів їх використання, а також принципів кредитування, ціноутворення, грошових розрахунків. В цих умовах з'явилося багато нових об'єктів державного фінансово­го контролю, які потребують належної уваги з боку держави.

Разом з тим запровадження принципово нових економічних відносин суттєво обмежує вплив державного фінансового конт­ролю на соціально-економічні процеси, а також і на підконт­рольні об'єкти порівняно з тим, яким він був за умов адмініст­ративно-командної економіки. Так, розвиток ринкових відносин суттєво обмежує охоплення державним фінансовим контролем таких підконтрольних об'єктів, як процеси формування і вико­ристання фінансових ресурсів підприємств, організацій недер­жавної форми власності. Держава не втручається у формування доходів і їх розподіл та витрачання на приватизованих підприєм­ствах чи інших нових економічних утвореннях.

Суттєве значення для підвищення ефективності контролю­ючої системи має встановлення предметної області державного фінансового контролю, адекватної сучасним вимогам. Предме­том державного фінансового контролю має бути:

- забезпечення стабілізації економіки і досягнення еконо­мічного зростання;

- забезпечення сталості економічного розвитку державно­го сектору економіки;

- досягнення збалансованості державного і місцевих бюд­жетів;

- захист фінансових інтересів громадян України. Важливу роль у забезпеченні дійового фінансового контро­лю відіграє методика контролю, яка являє собою сукупність методів контролю, що використовуються у певному конкретному випадку. Необхідно правильно вибирати методичний інстру­ментарій контролю, враховувати його адекватність предмету контролю, об'єктивність, надійність, орієнтацію на комплекс­ність, оперативність і якість контролю.

Наступним елементом системи державного фінансового контролю є процес контролю. Процес контролю — це діяль­ність суб'єктів контролю, спрямована на гарантоване досягнен­ня найефективнішими засобами поставленої мети шляхом реа­лізації певних завдань контролю і застосування відповідних принципів, методів контролю.

Існують різні підходи до виділення стадій процесу контро­лю, наприклад, а) встановлення параметрів, норм функціону­вання, оцінка відхилень від встановлених параметрів і норм; б) встановлення стандартів контролю, оцінка його ефективності; в) встановлення параметрів, норм функціонування, збір даних про фактичний результат виконання, порівняння і оцінка фак­тичного і очікуваного результатів виконання, розробка і здійс­нення коригуючих дій.

Для подальшого розвитку і вдосконалення системи держав­ного фінансового контролю слід передбачити:

- прийняття низки законодавчих і нормативно-правових актів, що регулюватимуть організаційну побудову системи дер­жавного фінансового контролю, її функціонування і розвиток;

- забезпечення ефективного формування і використання фінансових ресурсів державного сектору економіки і досягнен­ня на цій основі економічного зростання;

- формування координаційних інститутів у складі системи державного фінансового контролю для встановлення ефектив­ної взаємодії між суб'єктами контролю, що запобігатиме ви­никненню неконтрольованих частин фінансової сфери, а також паралелізму і дублювання при здійсненні контролю.

- чітке окреслення підконтрольних об'єктів та забезпечен­ня повного їх охоплення контролем;

- розроблення і затвердження державних стандартів, що врегульовують здійснення фінансового контролю в різних сек­торах економіки;

- урізноманітнення форм, видів фінансового контролю, впровадження новітніх методик здійснення фінансового конт­ролю.