Сторінка
1

Сучасні методики викладання хімії

„Хто цікавиться преметом, у того відкриті очі і розум” – цю педагогічну істину можна закласти в основу пізнання, в основу навчання, в основу активних та інтерактивних технологій навчання. Сьогодні складно не погодитися з тим, що студенти-першокурсники, які приходять навчатися в коледж з різних шкіл, ліцеїв не завжди проявляють інтерес до хімії. Магічне слово „хімія”, у якому сховано так багато таємного, чарівного, надприродного, що бентежить розум має зовсім інший зміст для них. Одна з причин втрати інтересу до предмета – це невідповідність низки прийомів навчання для нинішніх школярів. Навчально-виховний процес організований оптимально, якщо учня не виховують, а створють умови для виховання, не вчать, а створюють умови в яких він вчиться. Очевидно, що організація таких умов навчання тісно повязана з розвитком віповідної мотивації. Останнім часом у методиці викладання хімії ( та й інших предметів ) на формування мотивації звертають дедалі більше уваги. Будь-яка діяльність, включаючи новчально-пізнавальну стимулюється мотивами, заснована на потребах. Проблема мотивації зводиться, по суті, до перетворення потреб на мотиви, до формування пізнавального інтересу – провідного мотиву в навчанні.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтацію в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості, у твердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей студента. Розвязання цих актуальних проблем можливе лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості. Слід відзначити, що інтерактивне навчання дозволяє розвязати відразу кілька завдань. Головне – розвиває комунікативні уміння і навички, що дуже важливо для студентів-першокурсників, сприяє встановленню емоційних контактів між учасниками процесу, забезпечує виховне завдання, бо учить працювати в команді, дослухатись до думки кожного. І ще – використання інтерактиву знімає нервову напругу, дає змогу змінювати форми діяльності, переключати увагу на вузлові питання.

Інтерактивні технолонії сприяють особистісно зорієтованому, диференційованому та інтегрованому навчанню, що є головними напрямками при викладанні хімії.

Основними видами навчальних занять з хімії є лекції різних видів, семінарські та лабораторні заняття. Практикуються такі види лекцій:

- проблемна лекція-бесіда;

- діалогічна лекція з елементами проблемної і пошукової роботи;

- лекція-дискусія з елементами проблемної і пошукової роботи;

- лекція – рольва гра;

- лекція-презентація;

- брейн-ринг;

- прес-конференція.

Найчастіше використовується на заняттях з хімії такі активні та інтерактивні форми роботи:

Проблемні завдання і запитання

Повторення теми „Теорія електролітичної дисоціації”:

1. Які ви знаєте провідники електричного струму? Чим відрізняються провідники першого роду від провідників другого роду?

2. Чому розчин цукру у воді є неелектролітом, а кухонної солі – електролітом?

3. Яких правил охорони праці слід дотримуватися при роботі з електричним струмом? Зокрема чому не можна торкатись вологими руками оголених проводів?

Тема „Нітроген і фосфор”

Проблема: Азот, хто він – друг чи ворог? Чому елементу нітрогену найбільш не повезло з назвою?

Використовуючи метод мікрофону, цю проблему вирішує кожна навчальна група. Висловлюються думки:

1. Азот дійсно не підтримує горіння і дихання, але дихати чистим киснем людина постійно не зможе – суміш азоту з киснем найбільш сприятлива для дихання.

2. Оксиди нітрогену отруйні, особливо кислотні: N2O3, NO2, N2O5. Велику кількість NO2 викидають в атмосферу металургійні та хімічні комбінати, але при застосуванні фільтрів та коплексній переробці сировини цього можна уникнути. Адже оксиди нітрогену – це цінна сировина для добування нітратної кислоти.

3. Нітратна кислота хоча й отруйна, але без неї неможливе виробництво мінеральних добрив, фармацептичних препаратів, синтетичних волокон, пластмас, вибухових речовин.

4. Хіба справедливо називати нітроген безжиттєвим? Чим підкормлюють рослини, коли вносять мінеральні добрива в грунт? Насамперед – сполуками нітрогену, калію й фосфору. Нітроген входить до складу великої кількості органічних сполук життєвонеобхідних, таких як амінокислоти, білки.

Тема „Ненасичені вуглеводні”

Проблемні запитання:

1. Запропонуйте структурну формулу ацетилену.

2. Назвіть алкіни за аналогією з алкенами.

3. Запропонуйте типи алкінів.

Проводиться робота в парах на кожен ряд дається маркер і великий аркуш паперу. Кожна пара виносить тільки одну пропозицію, потім передає наступній. Останні пари коригують і доповнюють. Аркуш із пропозиціями вивішується на дошку, виберається представник, який доповідає про думки іпропозиції студентів.

Тема „Карбон і Силіцій. Оксиди Карбону і Силіцію”

Проблема „Парниковий ефект”

При вивченні властивостей оксидів Карбону і Силіцію студенти працюють з підручниками і довідниками, виконують завдання своєї групи.

1 група. Фізичні властивості CO, CO2, SiO2.

2 група. Хімічні властивості CO, CO2, SiO2.

3 група. Будова кристалічної градки, тип хімічного звязку CO, CO2, SiO2 „Парниковий ефект”