Сторінка
1
У геології Землі особливе місце займає верхня оболонка земної кулі, товщиною 15-70 км, яка називається земною корою. Вона складена різними гірськими породами, у числі яких і усі види ГК. За збереженими залишками органічного життя на землі в різні періоди геологічного часу складена геохронологічна схема, що відбиває час і послідовність утворення тих чи інших відкладів у земній корі (табл.1.3).
Геохронологічна схема охоплює період часу від зародження життя на землі понад 2 млрд. років тому до сучасної епохи. Відповідно до цієї схеми вся історія появи і розвитку органічного життя на Землі підрозділена на ери (групи), кожна ера розділена на періоди (чи системи), які у свою чергу розділені на епохи (чи відділи).
Утворення ГК відбувалося нерівномірно. В окремі геологічні періоди воно різко підсилювалося, сповільнювалося чи припинялося, у результаті чого ГК розподілені дуже нерівномірно в гірських породах, що належать до різних геологічних епох. Так, наприклад, накопичення викопного вугілля віналежить в основному до карбону (9 %), пермського (35 %), юрського і крейдового (53 %) періодів, поклади нафти і природного газу зустрічаються у всіх геологічних ерах, крім протерозою.
Протягом усіх періодів існування Землі відбувалися зрушення і переміщення земної кори, причому розмір і характер їх були неоднаковими, як за періодмих, так і за територією. На території материкових платформ протягом геологічних епох відбувалися лише повільні рухи у вертикальному напрямку, причому при опусканні ці області, як правило, затоплялися морями, а при підйомі виступали з води. Розташовані між платформами області тектонічних рухів, переміщалися у вертикальній і горизонтальній площинах, і утворювали геосинкліналі, для яких характерна наявність великих товщ осадових порід. Шари осадових порід накопичувалися й у платформних областях, утворюючи шари різних гірських порід, серед яких накопичувалися і ГК.
Великі площі суцільного безупинного чи острівного залягання ГК, які характеризуються спільністю умов утворення у часі, називають басейнами. Вони займають нерідко десятки тисяч квадратних кілометрів. Окремі частини басейнів, відособлені географічними, геологічними чи іншими ознаками, які вміщають ГК, називають родовищами чи районами. Тверді горючі копалини залягають у вигляді горизонтальних чи похилих пластів різної потужності, що знаходяться на різній глибині від денної поверхні, а також у вигляді лінз різної товщини і довжини.
Таблиця 1.3 - Геохронологічна таблиця
Ера |
Період |
Епоха |
Тривалість, млн. років |
Кайнозой - Kz | Четвертинний, Q | Сучасна |
1 |
Піздньочетвертинна | |||
Середньочетвертинна | |||
Раньочетвертинна | |||
Третинний, Тr | Неоген Пліоценова
Міоценова |
25-30 | |
Олігоценова Палеоген Еоценова Палеоценова |
30-35 | ||
Мезозой - Mz | Крейдовий, Cr | Піздньокрейдова |
55-60 |
Ранньокрейдова | |||
Юрський, J | Піздньоюрська |
25-35 | |
Середньоюрська | |||
Ранньоюрська | |||
Тріасовий, Tr | Піздньотріасовий |
30-35 | |
Середньотріасовий | |||
Ранньотріасовий | |||
Палеозой - Pz | Пермський, P | Верхньопермський |
25-30 |
Ранньопермський | |||
Кам′яновугільний (карбон), C | Піздньокам′яновугільна |
50-55 | |
Середньокам′яноугільна | |||
Раннькам′яновугільна | |||
Девонський, D | Піздньодевонська |
45-50 | |
Середньодевонська | |||
Ранньодевонська | |||
Силурійський, S | Піздньосилурійська |
40-45 | |
Ранньосилурійська | |||
Ордовикський, О | Піздньоордовикська |
70-80 | |
Середньоордовикська | |||
Ранньоордовикська | |||
Кембрийський, Cm | Піздньокембрійська |
70-90 | |
Середньокембрійська | |||
Ранньокембрійська | |||
Протерозой - Pr |
600-900 |